Бюджетному процесу обіцяють проблеми
Публічний діалог з урядом у зв’язку з початком бюджетного процесу (нагадаємо, минулого тижня до рук депутатів передали державний кошторис на наступний рік) голова профільного парламентського комітету Петро Порошенко розпочав із приємних для журналістів дрібниць. Ні, про пікантні подробиці літніх і вересневих торгів, як і про їхні результати нічого офіційного не сказав. Учора на прес-конференції пан Порошенко заявив про готовність бюджетного комітету вести справу-03 «максимально відкрито» для громадськості. Відтепер кожен охочий має можливість спостерігати і навіть брати участь у бюджетній епопеї віртуально. На сайті комітету (www.rada.gov.ua/budget) — пообіцяв П. Порошенко — буде доступно розміщено досить цікаву інформацію. У тому числі проект «фінансової Конституції» на 2003 рік. Проте вчора сайт перебував у стадії розробки (нічого пізнавального, крім «test page», з нього почерпнути не вдалося).
А попередні висновки Петра Порошенка щодо перспектив бюджету-03 було давно прогнозовано: «процедура прийняття бюджету буде складною і проблемною», — вiдмiтив вiн. І у властивій йому манері абстрагувався від політичної підоснови заяви макроекономічним аналізом документа. Здивувало тільки, що підготовку бюджету- 03 уряд супроводив «повною інформаційною блокадою...» парламентаріїв. Це звучить дивно хоч би тому, що народних обранців, зацікавлених проектом документа (розміри якого цілком сумірні з ажіотажем навколо нього — з іншим не сплутаєш), бачили ще до внесення проекту на розгляд Верховної Ради.
Але цікаве не тільки це. Кілька постулатів, якими Порошенко викривав Кабінет Міністрів, уявляються цілком близькими до життя. Симптоматично, що очікуване зростання ВВП наступного року (нагадаємо — 4%) ризикує не виправдати очікувань не тільки пересічних українських громадян (вимірювати добробут яких на макроекономічному рівні не втомився хіба що міністр праці та соціальної політики), але й інших, більш близьких до бюджету осіб. За даними, отриманими П. Порошенком з бюджетного проекту, в 2003-му роцi ВВП зростатиме в контексті півторавідсоткового зменшення прибуткової частини зведеного бюджету. Що він логічно пояснює двома взаємопов’язаними чинниками: «недосконалістю системи адміністрування податків» (куди вже більш досконало. — Авт. ) або «припущенням подальшої тінізації економіки» (такі прогнози Кабміну, очевидно, не зовсім зрозумілі. — Авт. ) Який відбиток залишає ця суперечність на інтересах платників податків — ні для кого не є таємницею. А ось народні обранці, особливо з мажоритарних округів, за словами П. Порошенка, такою тенденцією стурбовані всерйоз. Труднощі з прибутковою частиною (враховуючи те, що голова бюджетного комітету нагнітає атмосферу: мовляв, «як фінансист» він бачить проблеми з деякими статтями наповнення бюджету), як правило, дзеркально відображаються в статтях витрат «засіків Вітчизни» (за деякими — «мінус 10%»). Як тут не хвилюватися? Економіка держави хворіє хронічно.
На порядку денному — закони, що передбачають наповнення прибуткової частини бюджету, з високим ступенем імовірності повинні схвалити восени. Чому восени, та ще й з високим ступенем? Порошенко душею не покривив: усе визначає передбюджетний стимул. Щоправда, виписувати їх, закони, слід «акуратно», оскільки «були прецеденти судових позовів» (будувати бюджет на податковому підмурку, закладеному після 15 серпня, забороняє Бюджетний кодекс). Отже, про системну податкову реформу, судячи з усього, доведеться забути, як мінімум, на рік.
Особливо були відзначені приватизаційні надходження, не включені до прибуткової частину бюджету, що пан Порошенко категорично підтримував ще рік тому і що тепер не менш категорично його обурює. А також фінансові програми уряду, список яких Мінфін, зі слів Порошенка, передав у комітет на 12 аркушах без статей витрат.
Абсолютне здивування викликали у голови бюджетного комітету традиційно суперечливі прогнози НБУ й уряду. Зокрема, стосовно курсу гривні до долара (Нацбанк — 5,48, Кабмін — 5,57), а також взаєморозрахунків між Мінфіном і НБУ на суму 700 млн. грн. на користь першого. Обвинувачення у «квапливості чи неякісності» Порошенко, звичайно ж, адресував Кабміну — на вулицю Грушевського (треба вважати тому, що швидше дійде — вул. Інститутська — Нацбанк — на квартал далі). Немає єдиної точки зору, як з’ясувалося, і в очікуванні кредитів ззовні (Кабмін розраховує на $1 млрд., Нацбанк передбачає удвічі менше).
Як звинувачення оголосили і топ-новину дворічної давності: з 800 млн. грн. виплат за борговими соціальними зобов’язаннями уряд має намір виплатити наступного року тільки двісті, — стверджує П. Порошенко. На прохання журналістів він згадав, що близько 600 млн. грн. (виплати чорнобильцям) тягарем лежать на Кабінеті Міністрів ще з 2001 року. І відразу знайшов нові претензії: уряд не має наміру збільшувати мінімальну заробітну плату, тоді як зниження податку на прибуток громадян зависло в повітрі. Забув, судячи з усього, що на прийнятті відповідного закону Кабінет Кінаха якраз і наполягає. А ось що справді справило враження, то це, якщо вірити Порошенку, прагнення Кабміну вирішувати проблему податкової недоплати (протягом цього року виросла на 4 млрд. грн.) «бюджетним стимулюванням ДПАУ».
Загалом учорашня прес-конференція підтвердила: бюджетний процес цього року приємним винятком не стане. Готовий до конструктивної співпраці П. Порошенко знайшов у запропонованому проекті бюджету-03 тільки один плюс: документ подано вчасно, як встановлено Бюджетним кодексом.
