«Час ставити питання про відповідальність політиків»
На два з половиною місяці країна була втягнута в перегляд найнуднішого серіалу про створення коаліції. Які ж висновки з побаченого та почутого за цей час можна зробити? Чи усвідомлюють політики відповідальність моменту? І що попереду — нові кризи чи стабільна професійна робота? Про це «День» поцікавився у політолога Костянтина МАТВІЄНКА (Корпорація «Гардарика»)
— Які явища в суспільстві та політиці оголив процес створення коаліції?
— Якраз суспільство є більш-менш здоровим, воно досить негативно реагує на шкурницьку, зрадницьку поведінку політиків. А виразки, які оголив коаліційний процес, на мій погляд, такі. Перше — це небажання домовлятися та керуватися політичними принципами, думаючи про інтереси суспільства, а не про власний інтерес.
І друге — політики продемонстрували недостатній рівень компетенції. А якщо брати зріз регіональний, то ми отримали набагато нижчої якості рівень місцевої влади, аніж це було за часів так званого режиму Кучми. Тобто існує гостра проблема ефективного функціонування місцевої влади з погляду якості партійних списків.
— Що, в такому випадку, заважає суспільству висувати нових лідерів і формувати альтернативну еліту?
— Суспільство ще позбавлено таких механізмів, оскільки ці політики узурпували механізми репродукції й оновлення еліти. Вони узурпували ці можливості через механізми партійних виборів, через закритість політичних клубів, політичних співтовариств для нових сил, нових кадрів. Таким чином, політики підштовхують суспільство до здійснення таких кроків, які, можливо, будуть неконституційними.
— Чи вбачаєте ви в цій ситуації хоч якісь підстави для оптимізму?
— У цій ситуації дуже мало підстав для оптимізму. Загалом ми могли б дуже спокійно дивитися на нинішню політичну кризу, оскільки вона досить природна з погляду неоднорідності політикуму та суспільства — вони неадекватні одне одному.
Але зважаючи ще й на економічну кризу, зважаючи ще й на те, що Росія веде «холодну війну» (поки що холодну), причому українськими ж ресурсами, що було продемонстровано під час військових навчань у Криму, то ми маємо ситуацію зовнішньої агресії, внутрішньої нестабільності, економічної кризи, на яку накладається ще й криза інфраструктурна. Інфраструктурна криза — це поєднання кількох криз, кризи «комуналки», поставок енергії тощо.
Таким чином можна говорити про серйозні системні загрози для цілісності країни, для чинної форми державності, а, отже, і суспільства загалом.
— Здається, коаліційний серіал уже наближається до кінця. Але чи принесе ця розв’язка полегшення чи ми лише опинимося перед смугою нових політичних криз?
— По-перше, не факт, що коаліція буде створена так швидко. Навіть якщо вона буде створена, то сам процес її створення показав настільки огидний політичний стриптиз, що суспільство значною мірою розчароване в усіх політиках і тих способах формування влади, які зараз є у нашій Конституції. І вже варто порушувати питання компетентності та відповідальності.
Гадаю, суспільство буде поставлене перед новими викликами, створеними як цими політиками, так і зовнішніми впливами, які мають місце в Україні. Формування уряду — це ще одна велика принада для цих політиків, і, відповідно, теж займе тривалий час. Якщо ж уряд буде сформовано досить швидко (така можливість також існує), то тоді почнуться тривалі процеси перерозподілу посад голів обласних адміністрацій, районних адміністрацій, державних монополій, державних підприємств. Тож усе ще попереду, і розслаблятися та радіти ще рано.
