Чому саме «День»

Учора під час прес-конференції Президент України Петро Порошенко привітав журналістів з професійним святом — Днем журналістики, окремо відзначивши: «Всі ви працюєте в умовах безпрецедентної свободи слова». Але принципи свободи слова і свобода слова без принципів — дві несумісні протилежності, особливо, коли в країні йде війна. Чи є українській журналістиці що святкувати? Адже, як влучно сказала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, саме «журналістика, безумовно, відповідальна за створення системи координат». «День» завжди закликав колег, передовсім, до відповідальної свободи. Ми від початку назвали себе виданням для громадянського суспільства. Для нього і виростили своє «Дерево» культурологічних проектів.

Які маємо плоди і як читачі можуть їх підтримати? Слово – багаторічним читачам «Дня»:

«ЗРАЗОК ЯКІСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ, ЯКА РЕАЛЬНО ФОРМУЄ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО»

Валентина ХВАС, журналіст любомльської газети «Наше життя» (Волинська область): 

–Газету «День» у нашій родині читають відтоді, як вона з'явилася у кіосках в Любомлі, а це вже років і років. Мінялися часи і люди, а «День» ми цінували і цінуємо за те, що газета ЗАВЖДИ адекватно відображає нашу дійсність. Ось зараз, коли на сході України триває ця страшна неоголошена війна, я не знаю іншої газети в Україні, яка так детально і різнобічно про це писала б. Ми ж багато спілкуємося з людьми, які служать у зоні АТО, повертаються звідти і розказують неофіційно багато чого. Районна газета, на жаль, була і є обмежена у праві написати ту правду, яку розказують вчорашні воїни. Проте цю правду ми читаємо у «Дні».

«День» у моїй родині читають усі: ми з чоловіком, дочки, зять... Ще й потім, перечитана від першого до останнього рядка, вона йде «у люди», тобто до сусідів і колег. Сергій Мариньоха з нашої редакції також передплачує «День» – за моєю рекомендацією, і постійно дякує за пораду. Каже: я маю зразок якісної журналістики, журналістики, яка реально формує громадянське суспільство. Чоловік мій має незаперечного авторитета у питаннях сучасної політики: Ігоря Лосєва. Між іншим, «День» посприяв і вибору професії моєї дочки Люби. Коли вона була ще школяркою, то у газеті оголосили конкурс малюнків, ми вже не пам'ятаємо, що вона малювала, але стала одним із переможців, і нас із Любомля запросили на вручення нагород у газету «День». Після знайомства з працівниками редакції дочка твердо сказала, що вже знає, яку професію обере. Буде тільки журналістом. І стала ним. 

Тому по-доброму заздримо мешканцям міст і містечок, де відбуваються фотовиставки «Дня», куди приїжджає головний редактор Дариса Івшина і проводить такі цікаві круглі столи. Може, колись дочекаємося такої зустрічі і в Любомлі. 

АВТОР «ДНЯ» АМЕРИКАНЕЦЬ ДЖЕЙМС МЕЙС (НА ФОТО – ДРУГИЙ ПРАВОРУЧ) – НЕ ТІЛЬКИ ОДНИМ ІЗ ПЕРШИХ РОЗПОВІВ СВІТУ ПРАВДУ ПРО ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ, А Й ДАВ ПРОНИКЛИВИЙ ДІАГНОЗ СУЧАСНОМУ ЙОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВУ, СТАН КОГО ВІН ВИЗНАЧИВ ЯК ПОСТГЕНОЦИДНИЙ

«ЗУСИЛЛЯМИ ЖУРНАЛІСТІВ ТА АВТОРІВ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ» ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА В УКРАЇНІ НЕОДМІННО З’ЯВИТЬСЯ»

Олег ЛУКША, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», кандидат фізико-математичних наук, доцент УжНУ, перший заступник голови Громадської ради при Закарпатській ОДА:

- Не можу дати однозначну характеристику і оцінку цій газеті, бо вона багатовимірна і багатогранна, співзвучна моєму намаганню, при нагоді і потребі, застосувати системний аналіз до складних історично-ментальних, соціальних чи культурологічних проблем.

Втім, є особливе відчуття і враження уже від того, що гортаєш свіжий номер «Дня»: начебто це зріз не таких вже й кричущих проблем розвитку України, але «підсвічений» невловимим аналізом-поглядом вдумливого енциклопедичного експерта у відтінках цивілізаційного поступу народу, який лише на межі століть (і тисячоліть) почав по-справжньому вибудовувати власну державу. Хтось же «підсвічує» саме так «День»?

Щоденна газета начебто для всіх, до кого потрапляє через роздріб чи передплату. І начебто для всіх цікава, різноманітна, повчальна, вишукано і без «фанатизму» ілюстрована світлинами, котрі створюють відчуття причетності до подій. Водночас, газета, як на мене, по-особливому звернена до широкого загалу інтелектуальної і культурної еліти країни. Була б політична еліта в Україні – то й до неї. Але зусиллями журналістів та авторів газети «День» політична еліта в Україні неодмінно з’явиться. Хотілось би, щоб якомога швидше. Хотілось би, щоб не тільки в столиці. Тому дуже правильним є рішення редакції проводити культурологічні багатогранні інтервенції у регіони, приростати там новими союзниками, авторами, читачами.

Неможливо порівняти газету «День» з жодним іншим подібним виданням. При цьому, мова йде не лише про Україну, але й про багато інших європейських країн, в яких мені траплялись популярні газети (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та ін.). Чи то немає гострого суспільного запиту, чи то проблеми суспільного буття не так зачіпають журналістів і дописувачів, чи є ще інші причини. Починаєш вірити в те, що Україна справді несе в собі особливу рятівну місію Добра в Європі і світі на межі зіткнення Західного і Євразійського цивілізаційних світів.

ГЕНІАЛЬНИЙ КАРИКАТУРИСТ «ДНЯ» АНАТОЛІЙ КАЗАНСЬКИЙ (1949 – 1998), ЗА ВИЗНАННЯМ БАГАТЬОХ, БУВ НАЙКРАЩИМ КАРИКАТУРИСТОМ УКРАЇНИ. ЙОГО МАЛЮНКИ АКТУАЛЬНІ і «Б’ЮТЬ У ЦІЛЬ» І ЗАРАЗ

«ІСТОРИЧНА ПУБЛІЦИСТИКА «ДНЯ» Є КРАЩОЮ ЗБРОЄЮ КОНТРПРОПАГАНДИ»

Олена ТАРАНЕНКО, в.о. завідувача кафедри журналістики ДонНУ, що у Вінниці:

Кафедру журналістики Донецького національного університету пов’язують з газетою «День» давні дружні стосунки. Випускники кафедри працюють в редакції газети, Лариса Івшина була у нас гостею. Наші студенти з 2002 року пишуть курсові та дипломні дослідження щодо газети «День» і, особливо, щодо публіцистичних проектів «Дня». До речі, публіцистичну бібліотеку «Дня» пані Лариса привозила нам у дарунок до Донецька, а коли ми були змушені евакуюватися, буквально у перші ж дні нам її надіслали до Вінниці. Щиро за це вдячні, бо історична публіцистика «Дня» направду бронебійна! Вона є кращою зброєю контрпропаганди та школою українського патріотизму! Ми точно знаємо, що ми з «Днем» робимо спільну справу і дуже пишаємося таким вірним, надійним та справжнім другом! Зі святом вас, колеги!

БАГАТОРІЧНИЙ БІЛЬД-РЕДАКТОР «ДНЯ» ЛЕОНІД БАККА (1949-2011) ВИХОВАВ ЦІЛУ ПЛЕЯДУ ТАЛАНОВИТИХ ФОТОКОРІВ

«ЛЮБЛЮ «ДЕНЬ» ЗА СПРАВЕДЛИВІСТЬ»

Володимир ДАНИЛЮК, пенсіонер, село Колодисте, Уманський район, Черкаська область: 

- Люблю «День» за справедливість. Ви пишете лише правду. З газети дізнаюся інформацію зі всіх сфер життя – історичні, політичні питання, культура. «День» читаю вже років чотири-п’ять. Мені її передплатив молодший син. Я прочитав перший номер – і все, тепер син передплачує її мені постійно. Газета – супер! Син же мене забезпечив і «Підривною літературою», і «Силою м’якого знака», і «Україною Incognita» - всі ці книжки він придбав і привіз… Всі дуже цікаві. Серед матеріалів і Хвильовий, і Стус... Взагалі треба, щоб всі читали «День». Бо люди дивляться телебачення, а ще деколи російське... А тільки «День» дає пояснення на всі теми. Мені дуже подобається Лариса Івшина – яка вона розумна жінка! Дуже люблю читати її статті, матеріали із зустрічей, поїздок по Україні. Також подобаються Ігор Лосєв, Ігор Сюндюков, Іван Капсамун... Кого не візьми – кожен прекрасний журналіст.

Вітаю вас! Приїжджайте в гості, пригощу вас власним медом!

ВАТИКАН, 10 ЛИПНЯ 2000 РОКУ. ЖУРНАЛІСТ «ДНЯ» КЛАРА ГУДЗИК (НА ЖАЛЬ, НИНІ ПОКІЙНА) ПІД ЧАС АУДІЄНЦІЇ В ПАПИ РИМСЬКОГО ВРУЧИЛА ЙОМУ ЩОЙНО ВИПУЩЕНИЙ КОМПЛЕКТ КОМПАКТ-ДИСКІВ — ВЕРСІЮ ЕЛЕКТРОННОЇ «БІБЛІОТЕКИ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ». «НА ПОЧАТКУ АУДІЄНЦІЇ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПОНТИФІКА ПОЛЬСЬКОЮ МОВОЮ, ТА КОЛИ ВІН ДІЗНАВСЯ, ЗВІДКИ Я ПРИЇХАЛА, ТО ПЕРЕЙШОВ НА УКРАЇНСЬКУ», - ПРИГАДУВАЛА ВОНА 

«ТЕ, ЩО В ГАЗЕТІ НЕ СТРАШАТЬСЯ ВИСВІТЛЮВАТИ ТЕМИ НЕОДНОЗНАЧНІ І БОЛЮЧІ, – ЗНАК ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ»

Світлана ДУБИНА, голова Вінницької громадської організації «ВІСЬ»:

- Заприятелювала з газетою «День», тому що вона відповідає моїм очікуванням – є такою, якою має бути сучасне видання. «День» – оперативний, сповнений новин і водночас аналітичних матеріалів. А щодо проектів газети, то особлива подяка авторам і авторкам. У всякому разі ще не було у мене випадку, щоб в номері не було чогось для душі і роздумів. І те, що в газеті не страшаться висвітлювати теми неоднозначні і болючі – це знак професіоналізму. Про формат сайту можу говорити довго, а якщо стисло – це достойно і сучасно. Тому з величезною щирістю і побажаннями успіху  вітаю «День» з Днем журналіста. Багато вам успішних і приємних новин. Люблю вас.

ГОСТЯМИ «ДНЯ» СТАЮТЬ НАЙВІДОМІШІ І НАЙВИЗНАЧНІШІ ДІЯЧІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ, ЯК-ОТ ЄВГЕН МАРЧУК

...ВСЕСВІТНЬОВІДОМИЙ ЕКОНОМІСТ БОГДАН ГАВРИШИЛИН.

«ДЕНЬ» РОБИТЬ ІНФОРМАЦІЙНО ОЗБРОЄНИМ»

Володимир ДАНИЛЕНКО, підприємець, Скадовськ, Херсонська область:

- Газету «День» я порівнюю з ковтком свіжого повітря в нашому задушливому інформаційному просторі. Отримую п’ятничний номер, але читаю його кілька днів, адже ви піднімаєте багато глобальних тем, оцінка яких залишається важливою на роки. Особливо до душі читати авторські колонки Олександра Прилипка, Андрія Плахоніна і Людмили Засєди. Це – майстри слова. За останній час «привів» до «Дня» і кількох друзів. Вони дивуються, що не знали раніше про вас, але зараз читають залюбки. Тепер уже складно сказати, чому саме «День». Я звик до традиції отримувати газету щовихідних і читати улюблених авторів. Це так природно, що, здається, мало б бути зі мною завжди. Газета допомагає краще зорієнтуватися в політиці, світових новинах і їх впливу на Україну. Тобто я отримую повну актуальну картину того, що відбувається останніми днями і які це матиме наслідки для нас, адже сьогодні ми переживаємо дуже відповідальний період. Тому треба бути інформаційно озброєним. 

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ГАННА ГОПКО ПОЧАЛА СВОЮ СПІВПРАЦЮ З «ДНЕМ», БУДУЧИ ІЩЕ СТУДЕНТКОЮ. «Я ДУЖЕ ЛЮБЛЮ ГАЗЕТУ «ДЕНЬ», ТОМУ ЩО ЦЕ – ФОРПОСТ І ФУНДАМЕНТ НАШОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ, - ГОВОРИТЬ ВОНА. – ЦЕ ОДНА ІЗ НАЙЯКІСНІШИХ ГАЗЕТ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ І МОЖЛИВО НАВІТЬ НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ І СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ. ЦЕ ТЕ ВИДАННЯ, ЯКЕ ОСТАННІ РОКИ ДОКЛАДАЄ ЗУСИЛЬ, ЩОБ УКРАЇНА ВІДБУЛАСЯ, ЩОБ МИ ЗРОЗУМІЛИ НАРЕШТІ, ХТО МИ ТАКІ І МОДЕРНІЗУВАЛИ СЕБЕ. НИЗЬКИЙ УКЛІН ЛАРИСІ ІВШИНІЙ, ЗА ТІ РОКИ НЕВТОМНОЇ ПРАЦІ. КІЛЬКІСТЬ ПРИХИЛЬНИКІВ, ШАНУВАЛЬНИКІВ, ПІДПИСУВАЧІВ «ДНЯ» І ПРОСТО ДРУЗІВ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ З КОЖНИМ РОКОМ І ЦЕ ЗАСЛУГА ВСЬОГО КОЛЕКТИВУ. ЯК СКАЗАЛА КОЛИСЬ ЛАРИСА ОЛЕКСІЇВНА, «МОЄ ХОБІ – ЦЕ ВІДКРИВАТИ ТАЛАНТИ». І НА МОЮ ДУМКУ ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР ІЗ ЦИМ САМОПОСТАВЛЕНИМ ЗАВДАННЯМ ПРЕКРАСНО СПРАВЛЯЄТЬСЯ».

Окремо хочу зазначити про «Бібліотеку «Дня». Колись я прочитав «Силу м’якого знака» і відкрив для себе взагалі незнанні сторінки нашої історії. Я захотів поділитися цими знаннями зі скадовчанами. Тому придбав для своєї книгарні кілька ваших видань. Швидко розійшлися «Україна Incognita» та «Сила м’якого знака». Згодом люди почали цікавитись більше, я повторно замовляв ці та інші книги, нещодавно от привіз «Підривну літературу» і «Бронебійну публіцистику». Мені приємно, що ці книги цікаві для моїх клієнтів, адже я вважаю, що незнання історії України привело до багатьох лих, які сталися з нашим народом. Чимало приховувалось від нас у радянський час, переписувалось, перекручувалось. Сьогодні, для тих, хто хоче знати більше, ви даєте необхідну інформацію і робите це професійно. Вдвічі приємніше те, що за книгами «Дня» приходять місцеві школярі і студенти, які вчаться у Києві, Одесі, Миколаєві. Вони кажуть, що заповнити прогалини, які залишилися після шкільного курсу історії і літератури. 

Хочеться, щоб «День» розвивався, здобував більше прихильників по всьому світу, а ваша розумна команда дивувала нас новими проектами і книгами. 

ГОЛОВА МЕДЖЛІСУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ РЕФАТ ЧУБАРОВ СПІЛКУВАВСЯ З УЧАСНИКАМИ ЛІТНЬОЇ ШКОЛИ ЖУРНАЛІСТИКИ «ДНЯ» (ЯКА ЦЬОГО РОКУ ВІДБУДЕТЬСЯ ВЖЕ ВТРИНАДЦЯТЕ!) УЛІТКУ 2014-ГО. ГОВОРИЛИ ПРО НАСТРОЇ У КРИМУ, ТЕРОРИЗМ НА ДОНБАСІ ТА ОПТИМІЗМ

ГЕНДИРЕКТОР "ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО" ЗУРАБ АЛАСАНІЯ: «Я ЗНАЮ І ЗАВЖДИ ВІДВІДУЮ ФОТОВИСТАВКУ «ДНЯ», ЯКА Є ЯСКРАВИМ ВІДОБРАЖЕННЯМ ЖИТТЯ УКРАЇНИ. ЧИТАЮ «ДЕНЬ», ОЗНАЙОМЛЕНИЙ З ІНШИМИ ВАШИМИ ПРОЕКТАМИ, ВИДАВНИЧОЮ СЕРІЄЮ… У ВАС — ШАЛЕНІ ІДЕЇ ТА ДОСВІДЧЕНІ ЖУРНАЛІСТИ»

«СПОЧАТКУ МИСЛИТИ, А ВЖЕ ПОТІМ ДІЯТИ - У «ДНІ» ЦЕ ГАСЛО Є КЛЮЧОВИМ»

Юліана ЛАВРИШ, асистент кафедри нових медій факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка, автор «Дня»:

— День журналістики — привід поміркувати про здобутки і програші медіапростору впродовж року. Ставимо собі запитання: а що вдалося? Наскільки цей час був для нашої журналістики ефективним? Безумовно, рік, який переживаємо, спонукає до змін. І у цих переживаннях, на мій погляд, варто також зосередитися на позитивній характеристиці – по-перше, українські медіа нарешті вивели на екрани, у радіоефіри, на передовиці газет і у топ сайтів справжніх персонажів, а не фальшиві типажі успішних і багатих людей, які насправді лише виглядають симпатичними коробочками. Це звичайні люди, які здійснюють незвичайні вчинки. По-друге, ми зрозуміли професійною спільнотою, наскільки є важливою якісна воєнна журналістика, а правильно розроблена інформаційна стратегія, мабуть, може замінити реальні бої та попередити численні жертви. Проте є багато речей, яких я не хотіла б бачити у сучасній журналістиці, - нагнітання непотрібних коментарів та паніки, часом формування іміджу «чужих», а не «своїх», відсутність перевірки фактів і водночас пристрасть працювати «під фейковим соусом». Та все ж, мабуть, найбільш болісною констатацією кожного є року є присутність медіатусовки у наших професійних колах. Допускаю таку гіпотезу, що ми, українські журналісти, часто хочемо вирости із «сорочки» ЗМІПу (засобів масової інформації і пропаганди, тобто радянської моделі), швидко зануритись у таке омріяно-зразкове життя західних колег, у яких Джон Мільтон і Томас Джефферсон формували підвалини свободи преси ще у ХVII-XVIII століттях. Ми хочемо все змінити у собі без перехідних етапів, якими і є насамперед розгляд власної професійної поведінки. Тобто спочатку мислити, а вже потім діяти. Дуже тішуся, що у «Дні» це гасло є ключовим і газета дає нам приклад! По-друге, ця медіатусовка, на мій погляд, дуже часто породжує нарцисизм і кумирство. Особливо це негативно відбивається на молодому поколінні журналістів. Інколи підходять студенти і скаржаться, що у цій та іншій редакції їм сказали, що вони нічого не можуть; або в іншому випадку вони настільки захоплюються діяльністю певного журналіста, що не знають, чи їм варто входити у цей мейнстрім, чи вони зможуть. Кожного року, у принципі, міркую, що протидією всіх цих негативів є і може бути командна гра в журналістиці. По-перше, на мій погляд, журналістика повинна спільно працювати у внутрішньому вимірі, єднати добрі ідеї. По-друге, об’єднавшись внутрішньо, вона може бути ефективною частиною зовнішнього суспільного життя, зокрема у стосунках з владою. Тому, друзі, вітаю з цим Днем! Бажаю, щоб кожен із нас критично проаналізував свою діяльність і подумав: який основний вектор моєї роботи? Для чого це все? Який вихідний продукт? 

ЕКС-МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ВОЛОДИМИР ОГРИЗКО — ДАВНІЙ ДРУГ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ». ВОЛОДИМИР ОГРИЗКО: «ГАЗЕТА «ДЕНЬ» — ЦЕ МАЙДАНЧИК, ЯКИЙ СТАВ ОСОБЛИВИМ МІСЦЕМ, ДЕ ВІДБУВАЮТЬСЯ ДИСКУСІЇ ПРО НАШЕ МАЙБУТНЄ, ПРО ТЕ, ХТО МИ, ЯКІ МИ, ЧОМУ МИ ТАКІ, ЧОМУ НЕ МАЛИ ПЕВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ РАНІШЕ, ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ, ЩОБ ВОНИ З’ЯВИЛИСЯ.  ЦЕ — СУСПІЛЬНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ТЕМ І ПРОБЛЕМ. ТОМУ ЧИТАЙТЕ ГАЗЕТУ, ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ ЇЇ Й РОЗУМІЙТЕ, ЩО ЦЕ ЯКРАЗ ПРИКЛАД ДУЖЕ СУЧАСНОЇ Й ПРАВДИВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ»

«ЦІЛІСНЕ ВИДАННЯ ЗІ СВОЄЮ КОНЦЕПЦІЄЮ І НАРІЖНОЮ ІДЕЄЮ»

Володимир ЧЕРНИШЕНКО, науковець, перекладач, автор та читач "Дня":

Газету «День» я купую щоп'ятниці, іноді в будень. Головним чином тоді, коли є потреба у "перетравленні" інформації, яка надходить з різних джерел. Саме ця газета пропонує вдумливу аналітику, допомагає осмислити те, що відбувається.

Як щоденна газета, це видання мусить постійно бути "в тонусі", тримати руку на пульсі подій, а журналісти та експерти, які її творять, вміють аналізувати і структурувати новини, які доносять до читача. Це великий плюс.

Надзвичайно важливо, що видання має паперову версію - його можна читати у метро дорогою на роботу і тоді, коли втомився від монітора і хочеш просто почитати...

Але крім цього є і веб-сайт, який дозволяє швидко знайти і відновити у пам'яті будь-який важливий матеріал. Та й допомагає не пропустити нічого важливого, коли не купував паперову версію.

Іншою важливою рисою видання є увага до культурних подій.

Тільки тут можна прочитати актуальні новини про книжки, виставки, вистави, концерти, а також унікальні матеріали з історії України та світу. Таким культурним майданчиком у газеті є відділ "Суспільство" та постійна рубрика "Українці - читайте".

А найголовніше, що у цього видання є прекрасний головний редактор і творчий колектив, які разом створюють цілісне видання зі своєю концепцією і наріжною ідеєю.

«УНІВЕРСАЛЬНЕ ВИДАННЯ – «ДЕНЬ»!»

Вікторія РОДІЧЕВА, відкрита громадська платформа «Нова Полтава»: 

- Ми живемо в епоху інформації. І навіть війни ведемо інформаційні. Тому інформації забагато не буває. Вона потрібна з приводу усього, що нас оточує, щоб ми могли скласти свою власну «картинку світу». Видання «День» подобається тим, що важко знайти сферу життєдіяльності, яку б не висвітлювали у цьому ЗМІ. Важко знайти сферу, до якої в той чи інший спосіб не долучалися б журналісти видання. Політика і релігія, освіта й спорт, економіка і культура, історія та право. І не поверхово, а вдумливо. Про нашу країну, про інші країни. Універсальне видання – «День»! Для всіх та кожного. Про все цікаве чи суспільно важливе. Подобається активна громадська позиція журналістів газети. Не так давно випадково зафіксований фотофакт одним із них стимулював мене звернутися до СБУ. І фотографії цього кореспондента дійсно стали в пригоді працівникам спецслужб. Тож бажаю журналістам у професійне свято розвитку. Ніколи не зупинятися, а розвиватися. Ще більше цікавого. Ще більше читачів. А головне – більше гарних і добрих новин для всіх нас! Оце й буде найкращим подарунком для всіх журналістів та прихильників видання «День»! Зі святом!