Чужі телетріумфи
— Що стосується самої церемонії, то вона була більш стриманою і більш діловою, ніж минулого року. Було менше екстравагантних суконь і фраків авангардного крою. Частково, напевно, це — відлуння церемонії, що не відбулася (нагадаємо, що церемонію вручення «ТЕФІ-2002» перенесли в зв’язку із захопленням заручників на мюзиклі «Норд-Ост»).
Тепер спробуємо проаналізувати, за що нагороджують. Скажемо, найкращою новинною програмою визнали «Время». На мій погляд, це досить доступні новини без надмірної політизації. Щоправда, незважаючи на те, що ця програма йде на Першому каналі, всі помічають і підкреслюють, що програма «Время», м’яко кажучи, куди більш лояльна до влади, аніж навіть «Вести» державного телеканалу «Россия». Тобто це — ніби незалежне ТБ, але незалежне «на підтримку». Однак, з тих чи інших причин, програма «Время» отримала приз «Телевізійний Ефір», (а саме так розшифровується абревіатура «ТЕФІ») за минулий рік.
Найкраща інформаційно-аналітична програма — «Намедни» Леоніда Парфьонова (НТВ). Програма, яка відрізняється новою телевізійною мовою, в якій вишукуються нові слова для визначення нових явищ, програма не формальна. Леонід Парфьонов — визнаний ведучий і, за гамбурзьким рахунком, «Намедни» дійсно вважається найкращою інформаційно-аналітичною програмою, яка, до того ж, багато в чому й опозиційна. І такий розкид — між охоронною програмою «Время» і, загалом, ліберальною програмою «Намедни» — свідчить про те, що академіки вітали політичну поліфонію.
У номінації «Публіцистична програма» приз отримала програма «Жди меня» Першого каналу. Це дуже тепла, сімейна передача, яка фактично відроджує жанр «от тети Вали». І ось ця душевність також вітається телевізійними академіками.
Найкраще ток-шоу — програма Михайла Швидкого «Культурная революция» (канал «Культура»). Це гостра культурологічна програма, яка подає зіткнення різних поглядiв, дискусія про сенс російського життя. Культурний компонент завжди був важливим для Росії. І тут можна говорити про тенденції обговорення сутнісних проблем культури та буття.
Ну, а найкращим інтерв’юєром визнано Володимира Познера в програмі «Времена» («Перший канал»). І тут академіки віддали належне його такту, освіченості, коректності. Найкращим ведучим інформаційної програми став Сергій Брильов (програма «Вести» телеканалу «Россия»). Це також взірець коректного, відчуженого і, в той же час, людяного стилю.
Найкращою просвітницькою програмою у сфері «Мистецтво і культура» визнано програму Марії Шахової «Дачники» (ТВ-6). Суть проекту в наступному: знімальна група роз’їжджає по підмосковних дачах і розмовляє з представниками як старої російської інтелігенції, так і нової російської культури. До речі, просвітницькі програми було представлено в кількох номінаціях (наприклад, крім згаданої, визначалася також найкраща наукова просвітницька програма).
«Спокойной ночи, малыши!» («Россия») названо найкращою програмою для дітей. Дитяче мовлення вважається дуже важливим у Росії. І, до речі, не тільки в Росії. Скажiмо, в Америці основною цільовою групою для реклами вважаються підлітки від 9 до 13 років, оскільки саме вони починають споживати все більше. А крім того, саме в цьому віці люди сприймають те, що відбувається на телевізійному екрані, за чисту монету і цитують рекламу частіше, ніж вірші національних класиків. Зрозуміло, однак, що дитяче мовлення важливе не тільки для рекламодавців, а й для того, щоб суспільство могло продовжувати саме себе, зберігати свої цінності. І програма «Спокойной ночи, малыши!» завоювала «ТЕФІ» цілком заслужено.
Ну, а найкращою розважальною програмою було визнано проект «Городок» Олександра Олєйнікова та Юрія Стоянова. Тут академіки віддали належне тій самоіронії, без якої російське суспільство, напевно, не змогло б вижити та пережити всі ці важкі часи.
Варто назвати, напевно, ще одну номінацію — це спеціальний приз Академії російського телебачення, який отримав Едуард Сагалаєв. Ця людина дуже багатьом створювала можливості — і людям, і каналам, він був фундатором першого незалежного телеканалу — ТВ-6, він є президентом Московської незалежної мовної корпорації та низки інших телевізійних структур у Росії. За багато років роботи на ТБ йому вдалося зберегти ім’я і репутацію. За це, зрештою, він і отримав спеціальний приз Академії російського ТБ.
На жаль, на українському ТБ поки що немає професійної спільноти, на зразок тієї, яка сформувалося навколо Академії російського ТБ. І мені, наприклад, важко собі уявити подібну церемонію тут, в Україні (хоч церемоній досить багато), або хоча б таку кількість номінацій. Просто немає відповідного телепродукту, він ще не сформований. Звичайно, можна говорити, що «поки немає»: українське ТБ все ж розвивається і зрозуміло, в якому напрямі. Вже є досвід і можливості. На мій погляд, і журналісти, і творці українського ТБ, і ті, хто їх фінансує, повинні всерйоз задуматися над тим, що власний національний телепродукт (і публіцистичні передачі, і серіали тощо) дуже важливий для збереження суспільства і держави: саме це є реальною демонстрацією і засобом зміцнення незалежності.
ДОВІДКА «Дня»
«ТЕФІ» — головна телевізійна премія Росії та головний проект Академії російського телебачення (АРТ). Перша церемонія «ТЕФІ» відбулася в травні 1995 року. Нинішній конкурс — восьмий. Переможців премії визначають члени АРТ за допомогою таємного голосування. Серед членів Академії — Святослав Белза, Євгеній Кисельов, Володимир Познер (президент АРТ), Ельдар Рязанов, Сергій Капіца, Олександр Масляков, Едуард Сагалаєв, Микола Дроздов, Марк Захаров, Юрій Сенкевич, Леонід Парфьонов, Леонід Якубович, Дмитро Дібров, Дмитро Кисельов та iншi.
