Чи встигнуть депутати до саміту?
Віктор ЧУМАК — про три блоки питань на шляху до євроінтеграції
Останній пленарний тиждень цієї сесії Верховної Ради стане не лише початком літнього політичного затишшя, а й поворотним моментом для подальших прогнозів щодо євроінтеграційних прагнень України. За цей період Верховна Рада повинна докласти максимум зусиль для наближення українського законодавства до європейських стандартів. Про це «День» спілкується з депутатом «УДАРу» Віктором ЧУМАКОМ.
— Чи продемонструвала Україна необхідний прогрес у євроінтеграційному напрямку для підписання Угоди про асоціацію?
— В антикорупційній сфері — так. Але в нас залишилася низка достатньо складних питань, наприклад, щодо проекту закону про недискримінацію осіб, який зараз активно обговорюють, щодо рівного доступу до праці осіб з різною сексуальною орієнтацією. Хоча я не бачу тут проблеми: цей закон імплементовано в багатьох країнах, щоправда, він жодним чином не змінив ситуації у суспільстві.
Ще більш складним питанням — не впевнений, що тут вдасться досягти прогресу, адже узгоджено лише половину проектів, іншої половини влада подавати не хоче — є ініціативи з реформування правоохоронної системи, Прокуратури й правосуддя. Новий закон про Прокуратуру, який потягне за собою зміни до Кримінально-процесуального кодексу, Кримінального кодексу. Міністр Захарченко під час виступу у Верховній Раді говорив, що готують певну концепцію реформування правоохоронної системи. Хоча вона давно існує і більш того — затверджена Президентом, її лише потрібно почати виконувати.
Третій блок — виборче право. Тут ситуація тупикова. Влада наполягає на тому, що жодних змін виборче законодавство не потребує, мовляв, все й так добре. Між іншим, і європейська сторона, і опозиція говорять про необхідність зміни системи парламентських виборів, врегулювання виборчих процедур виборчим кодексом. Окрім того, обговорюють нову редакцію закону виборів Президента й інших виборчих процедур.
Наразі сказати, що у політичному сенсі ми зробили все для підписання угоди у Вільнюсі, не можна.
— Щодо яких змін правоохоронної системи є суперечності?
— Влада хоче вносити законопроект про Прокуратуру. Але у їхній редакції проект зберігає норми про загальний нагляд, повноваження Генерального прокурора збільшуються до 7 років. Тобто вони пропонують косметичні зміни, які не призведуть до створення нової філософії діяльності правоохоронних органів. Останні події, Врадіївка, Кіровоград — все вказує на те, що ця система — гангрена. Становище не можна якось виправити, її потрібно просто ампутувати й шукати абсолютно нових підходів для її формування: систему проходження служби у правоохоронні органи, атестації тощо.
До речі, наші колеги, які повернулися з Врадіївки, кажуть, що міліціонери там дуже налякані — такого ще не було, щоб відділок закидали камінням. Але ж доводять людей.
— Після відкликання мандатів у Домбровського та Балоги довибори будуть на 7 округах? Як реагуватиме опозиція?
— Це питання, яке ще треба буде вирішувати. Оголошення Рибака не є юридичним фактом. Треба подивитися, які будуть розпорядження з цього приводу і як вони будуть виписані. Можливо, будуть оскарження та звернення до Верховного Суду, адже є два взаємовиключні рішення Вищого адміністративного суду.
Тож сьогоднішня заява — це провокація, щоб трибуну заблокували, а Партія регіонів отримала нагоду втекти у підвал і ухвалити усі необхідні для них закони: корупційні, вексельні тощо.
— Якою може бути оцінка такої практики з боку Європи?
— Європейські чиновники вже говорили, що неможливо після закінчення усіх термінів подання скарг (тим паче і Домбровський, і Балога пройшли етап судових позовів у період виборчого процесу дійшли до Вищого адміністративного суду, який підтвердив їхні повноваження) знову намагатися відібрати у них мандати — це нонсенс. Найголовніше — Конституція не передбачає такої можливості взагалі.
— Як будуть вирішувати суперечності між владою та опозицією?
— Останні три тижні ми жили в більш-менш нормальному руслі. ПР чітко усвідомлює, що не має достатньої кількості голосів, тому треба домовлятися. З якихось питань домовлялися, одіозні проекти — знімали.
— Це стосується тільки євроінтеграційних проектів чи усіх?
— Такий підхід до ухвалення більшості питань, які розглядає Верховна Рада. Але бажання красти в непомірних розмірах все ще переважає здоровий глузд. Зрозуміло, що ці закони не «пройдуть», тому що половина фракції не хоче їх ухвалювати.
— Ви маєте не увазі векселі?
— Так, векселі. Тому що це відрізає від грошових потоків половину фракції і сконцентрує їх у певних людей. Незважаючи на те, що учора цей закон представили у новому вигляді, сказали, що векселі будуть приносити дохід — живих грошей не буде. Їх згубить клептоманія. Так само, як міліція й Прокуратура, які тиснуть на усе.
— Чи можна зробити оптимістичний прогноз, що практику домовленостей збережуть протягом каденції цього скликання ВР?
— Ця Рада буде існувати. По-перше, вона пройшла дуже важке випробування на початку — зараз майже усі депутати перебувають на своїх робочих місцях, коли треба тиснути на кнопки. Почали домовлятися, бо знають, що модель «піаніно» вже не спрацює. Такий вклад цієї Ради в розвиток парламентаризму можна вважати неоціненним.
Хоча негативу також вистачає, як, наприклад, під час ухвалення вищезгаданих рішень. Думаю, ВР так і буде коливатися на цих терезах. Усе на свої місця розставить 2015 рік.