Чим «пахне» Південний потік,

Цього тижня в Кримському районі Кубані (Росія) почалося будівництво компресорної станції «Козача», що качатиме газ для Південного потоку. «До її фундаменту буде покладено перший кубометр бетону», — сказали напередодні в прес-службі адміністрації Краснодарського краю й не без гордості повідомили, що серед почесних гостей очікуються представники керівництва «Газпрому». Вісім потужних компресорних агрегатів для цієї станції виготовить ВАТ «Сатурн — газові турбіни».

Читач, напевно, звернув увагу на те, що в цій невеличкій замітці йдеться про парадоксальний збіг обставин. Почнемо з того, що Південний потік — це відверто антиукраїнський проект. Як відомо, він спрямований не стільки на поліпшення газопостачання Європи, яка, до речі, останнім часом скоротила попит на російський газ, скільки на те, щоб залишити без роботи газотранспортну систему України.

І чи випадково, що траса газопроводу й одна з його найбільших компресорних станцій містяться в Кримському районі, а станції дали таку явно символічну назву? Адже нинішні кубанські козаки — це не просто вихідці з України. Це — українці, яких свого часу насильницьки переселили з обжитих місць за опір російській експансії. Вони не обрусіли й добре пам’ятають свою історію. А тому будівництво антиукраїнського об’єкту на їхніх землях — це відверта й цинічна насмішка й над кубанськими козаками, чимало яких досі вважають себе українцями й розмовляють українською мовою, й над їхніми предками. Цинізм — це погано само собою. Але в цьому випадку від нього ще й сильно пахне невдячністю й неприкритим знущанням...