Дефіцит зернових рішень

Уряд знову відклав розгляд питання щодо впровадження квотування зернового експорту. І «невідомо, коли воно буде», уточнив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк після засідання Кабінету Міністрів. У той же час представники аграрних громадських організацій у телефонному режимі вчора повідомили «Дню», що зернове питання було в порядку денному уряду.

Нагадаємо, що днями Присяжнюк заявив про можливе введення квоти в об’ємі 2,5 млн. тонн на експорт зерна на період з 1 вересня до кінця 2010 року: 1,5 млн. тонн пшениці, 1 млн. тонн ячменю і 0,01 млн. тонн жита. Підставою для квотування галузевий міністр тоді назвав забезпечення продовольчої безпеки країни. За даними Міністерства аграрної політики, в Україні вже зібрано більше 28 мільйонів тонн зернових та зернобобових. Загалом же урожай зерна в 2010 році очікується на рівні 40—42 млн. тонн проти 46 млн. тонн у 2009 році. Попередньо експорт зерна з країни в поточному маркетинговому році оцінюється в 15—17 млн. тонн.

На думку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, існує декілька пояснень зволікань держави. Перше полягає в тому, що Аграрний фонд ще не спромігся закупити зерно нового врожаю в потрібному обсязі. «За нашою інформацією, Аграрний фонд купив не більше, ніж 40 тис. тонн, тоді як йому дали доручення 4,5 млн. тонн, — говорить президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». — Невідомо, чи є в Аграрного фонду 1,5 млрд. тонн зерна з минулорічного врожаю (перехідні залишки)... Ніхто не знає, яка ситуація із зерном нового врожаю».

Невирішення зернового питання, на думку Ліссітси, породжує абсурдну ситуацію, в першу чергу, для селян. Наближається передпосівна обробка грунту, а в селян немає коштів, щоб купити міндобрива. «Можете уявити, яким насінням засіються поля на початку вересня? Який врожай буде закладено на майбутній рік? На мій погляд, нинішня ситуація відобразиться на врожаї наступного року, бо в 2010 році продовольчого зерна при такому підході може взагалі не бути», — прогнозує неприємний сценарій розвитку експерт.

Крім того, говорить Ліссітса, уряд намагається уникнути ще й стрибка цін на продукти харчування. А вводити експортні квоти чи ембарго для цього не можна, бо тоді пролунає критика зі сторони СОТ та від європейських колег.

Натомість чиновники запевняють: введення квот не відіб’ється на ціновій ситуації на ринку хліба. За словами заступника міністра аграрної політики Сергія Тригубенка, немає підстав і для подорожчання хліба. Головний аргумент на користь цінової стабільності — в засіках Аграрного фонду достатньо зерна. Тому, в разі чого, доповнює його заступник директора Аграрного фонду України Олександр Лавринчук, будуть проводитися товарні інтервенції зерна для виробництва борошна, з якого пектимуть хліб масових сортів. Загалом, за даними Лавренчука, Аграрний фонд володіє більше 1 млн. тонн зерна.

Щоб не дати ціні на хліб зростати, зараз розглядається й пропозиція ввести до Податкового кодексу нульову ставку ПДВ для хлібопекарської галузі, додає Тригубенко. Крім того, уряд розглядає можливість відшкодування хлібопекарям кредитних ставок за комерційними кредитами. Щоправда, Тригубенко не зміг уточнити «Дню» умови такого кредитування та суму, передбачену з держказни на такі цілі.

Аграрії ж закликають владу припинити зволікання. За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Миркевича, дефіцит зернових рішень може призвести до зниження внутрішньої ціни — і тоді виробникам зернового збіжжя доведеться рахувати не прибутки, а збитки. Якщо вірити офіційним даним, цей процес поступово розпочався. За словами Лавринчука, внутрішні ціни знизилися: Аграрний фонд купує пшеницю I класу за 1 860 гривні за тонну, II класу — 1 649 гривень за тонну, III класу — 1 512 гривень за тонну, IV — 1 380 гривень за тонну.