Дніпропетровські судді почали виявляти «інгулецьке замовлення»
У Дніпропетровському обласному суді поновився процес у справі про вибухи в Кривому Розі, що прогриміли 2 жовтня минулого року в натовпі виборців, що проводжали після передвиборної зустрічі лідера ПСПУ, кандидата на пост Президента України Наталю Вітренко. Процес, що почався півтора місяці тому, відкладався два рази на прохання підсудних, що не встигли ознайомитися з матеріалами справи. На цей раз, суд, відхиливши їх чергове клопотання про звільнення з-під варти, почав слухання звинувачувального висновку. За версією попереднього слідства, яке проводили працівники СБУ, замах на життя Н. Вітренко і її довірених осіб, народних депутатів В. Марченка і Н. Лимар, здійснили за змовою троє підозрюваних. Матеріали справи свідчать про те, що довірена особа О. Мороза — 44-річний бізнесмен Сергій Іванченко, дізнавшись про візит до Кривого Рогу Н. Вітренко, нібито запропонував своєму братові Володимиру Іванченку та його другові Андрієві Самойлову «за велику грошову винагороду» кинути в неї дві бойові гранати РГД-5. «Змовники», прибувши на зустріч в БК Інгулецького ДОКа, вирішили здійснити замах у той момент, коли лідер ПСПУ попрямує до машини. Приготовані С. Іванченком гранати, стверджується далі в звинувачувальному висновкові вони поклали в кишені брюк і зайняли позиції біля лівого крила будівлі, а Андрій Самойлов навіть взяв у Н. Вітренко автограф. Услід за цим, у натовпі — один за другим — пролунали два вибухи, від яких постраждали 42 особи. У звинувачувальному висновку наводиться свідчення очевидців, котрі начебто бачили як В. Іванченко і А. Самойлов у темряві здійснили «метальні рухи». Затримати їх на місці злочину міліції допомогли якісь сміливі громадяни. І вже 3 жовтня, потрапивши до рук правоохоронних органів, обоє друзів дали перші свідчення.
Сам Сергій Іванченко, як відомо, безперешкод покинув не лише Кривий Ріг, але й межі України. Свою поїздку до батьків в Ростовську область Російської Федерації він пояснює родинними обставинами, а свою причетність до вибухів і всього іншого категорично заперечує. За його словами, повертатися в Україну, дізнавшись про арешт брата, він побоювався і був затриманий у Москві лише 3 місяці опісля. Проте, представники слідства, посилаючись, передусім, на свідчення брата і його товариша, вважають С. Іванченка співучасником замаху.
Розбираючись із «походженням» гранат, правоохоронні органи вибудували версію про причетність С. Іванченка, його брата, а також ще двох підсудних — водія Олександра Афанасьєва і рубальника м’яса Івана Недвиги до контрабанди чи незаконного зберігання зброї та боєприпасів. За матеріалами слідства ще в жовтні минулого року в садибі в селі Лозоватка під Кривим Рогом, де проживав С. Іванченко, під час обшуку було виявлено велику кількість схованої зброї, нібито купленої і незаконно вивезеної з території Росії, починаючи з 1997 року.
Але й це — ще не все. Сергія Іванченка намагаються звинуватити в тому, що 3 роки тому за його намовою було здійснено підпал гаража, в якому конкуренти зберігали торговельне обладнання й ковбасні вироби, а в січні 1999 року подільниками нібито було зроблено спробу підпалити адміністративну споруду об’єднання ринків. Правоохоронні органи при цьому посилаються на свідчення підсудних, здобуті в ході попереднього слідства.
Проте, судовий процес, судячи з усього, буде непростим. Сергій Іванченко, інтереси якого відстоюють у суді не лише адвокат, але й троє громадських захисників, настроєний рішуче. На думку родичів, багато які зізнавальні свідчення підсудних було отримано під тиском, а тому вже найближчим часом у суді можуть прозвучати несподівані заяви.
Не втрачає надії почути ім’я справжнього замовника замаху і Наталя Вітренко. Самого Іванченка вона, як і раніше, вважає недостатньо серйозною для цього фігурою й розраховує на участь у процесі глави СБУ Леоніда Деркача.
