До нас прилетіли лелеки

До лелек в українців ставлення особливе. З ними пов’язано чимало народних вірувань, легенд. Одна з них розповідає про випадок, який стався в часи набігів монголо-татар. Козаки тоді йшли захищати від ворогів свій край, а вдома залишалися жінки, діти і старі люди. Татари брали в полон українок, дітей же і літніх зачиняли в хатах й так спалювали цілі села. І от над одним селом кружляла велика зграя лелек. Старі люди почали зав’язувати малюків у пелюшки і подавати через вікно птахам. А вони їх брали в дзьоб та відносили в безпечне місце. Звідси й походить вислів «дітей приносять лелеки». Часто ці прекрасні птахи селяться по сусідству з людським житлом, і господарі, на подвір’ї яких вони гніздяться, переконані — лелеки приносять щастя. Але шанують їх не лише в Україні, а й у Польщі, Італії, Німеччині, Австрії, Франції, Молдові та інших країнах. Нерідко люди рятують цих птахів із біди. Вони легко приручаються й іноді до кінця свого життя залишаються жити в обійсті рятівника. «От і зараз потребують нашої уваги і допомоги», — зазначає методист Тернопільського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Мирослава БЕРЕЗІЦЬКА. Адже на Тернопільщину лелеки прилетіли ще в неділю, тоді, коли на вулиці справжня зимова погода. Хоча «офіційною» датою їхнього повернення з теплих країв вважається 19 березня, проте в область вони традиційно прилітають 22—25 березня. А в північну частину регіону — на початку квітня. «Лелек, які високо літали в небі, спостерігали 17 березня на околицях обласного центру. А в понеділок до нас в екоцентр зателефонували жителька Великого Ходачкова Козівського району, яка повідомила, що покружлявши над селом, велика зграя цих птахів подалася в бік Тернополя, — розповідає «Дню» Мирослава Березіцька. — Але ще велика кількість снігу на полях, який не швидко розтане, кригою покриті водойми, а отже — доступ до корму мінімальний. Адже харчуються чорногузи дощовими черв’яками, жабами, дрібними гризунами, рибою, і ми не можемо їх підгодувати ні зерном, ні чим іншим, що могли б їсти зимуючі в нас птахи. Є випадки, коли люди, утримувавши протягом зими лелек удома, годували їх мойвою». Тернопільські екологи сподіваються, що це в розвідку прилетіли самці, які традиційно вивчають готовність території до прильоту молодняка і самок. А тому полетять на Південь України чи Молдову, де значно тепліше.

КОМЕНТАР

Анатолій ПОЛУДА, керівник Українського центру кільцювання птахів, кандидат біологічних наук:

— Лелеки — досить сильні птахи, і для них нині особливої проблеми не існує: вони мають змогу відлетіти на деяку відстань на південь, де немає суцільного снігового покриву. Кілька днів тому наші колеги з Придунав’я повідомили, що одночасно спостерігали дуже великі скупчення — до тисячі — білих лелек. Загалом лелеки до нас прилітають відносно рано: зазвичай, у середині березня вони з’являються і в Київській області. Але у зв’язку з тим, що весна до нас не поспішає, птахи просто призупинили міграцію і чекають, поки тут будуть нормальні погодні умови, і вони зможуть харчуватися на своїй батьківщині. Гірше буває, коли лелеки прилітають, займають свої гніздові території, ще гірше, коли вже відкладають яйця, а тоді псується погода. Це для них справді небезпечно, бо в такому випадку вони вже не покинуть свого гнізда. А зараз проблеми немає — для птаха дві-три години пролетіти на південь — і вони на 150—300 кілометрів зміщуються на південь, де нормальні погодні умови і можна харчуватися.