«Допомогти бути господарем свого життя»

Надання психологічної допомоги та психосоціальна реабілітація – важлива робота, яка допомагає учасникам бойових дій повернутися до повноцінного життя. За цю справу на Рівненщині взялися психологи Національного університету «Острозька академія». Нещодавно на базі кафедри психолого-педагогічних дисциплін розпочала свою активну діяльність науково-практична лабораторія «Психологічна підтримка та реабілітація постраждалих унаслідок бойових дій». Про завдання та особливості роботи лабораторії спілкуємося із завідувачем кафедри психолого-педагогічних дисциплін Острозької академії, доцентом, кандидатом психологічних наук Марією ШУГАЙ.

«ІСТОРІЯ ЗАЛИШИЛА СЛІД У ЖИТТЄВИХ СЦЕНАРІЯХ ЛЮДЕЙ»

– Що потрібно психологам враховувати першочергово під час надання психологічної допомоги постраждалим унаслідок бойових дій?

– Переживання населенням кризової ситуації в Україні переходило з однієї фази в іншу. Розгін «Беркутом» студентів на Майдані Незалежності в Києві, Революція Гідності та масові розстріли її учасників, анексія Криму, військові події в зоні АТО, переміщення населення із східних областей країни – це дуже велика кількість подій, які травмували психіку населення. Реакція людей у таких стресових ситуаціях може бути різною: хтось бореться й захищається, хтось завмирає, хтось втікає від проблеми. Утім, у більшості населення актуалізовані переживання страху через загрозу життю і здоров’ю та різні форми насильства над особистістю; переживання горя, печалі, відчаю через трагічну загибель близьких або знайомих, нанесення непоправної шкоди для здоров'я; злості, люті, безпорадності, які виникають як реакція на полярну позицію чи слова людини з іншими цінностями. Відчувати, переживати різні емоції та почуття у відповідних життєвих ситуаціях – дуже важливо, природно й цінно для нас. Іноді ці почуття й емоції можуть бути дуже сильними, можливо, й неочікуваними для людини, яка їх відчуває. Наша історія надзвичайно травматична. Вона залишила слід у життєвих сценаріях людей. Відтак те, що переживали наші предки, зафіксоване у колективному несвідомому, може викликати спалах люті та обурення тепер – коли ми чуємо чи бачимо те, що зачіпає наші глибокі цінності. Наприклад, якщо члени родини переживали переселення на іншу територію, коли відбирали землю, будинок, розстрілювали тощо.

ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ І ТІ, ХТО САМ ПЕРЕЖИВ ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД

– Розкажіть детальніше, будь ласка, про особливості роботи лабораторії. Наскільки ваші колеги були готові надавати таку допомогу військовим?

– Більшість із нас, а це не тільки викладачі, науковці, а й психологи-практики, з самого початку вище згаданих подій ставили перед собою питання про те, що ми як фахівці можемо зробити, чим максимально можемо бути корисні? Потрібно було врахувати те, що ми теж переживаємо цю кризову ситуацію, а не просто зовнішні спостерігачі. Тому важливо саме через групове обговорення, залучення різних фахівців знаходити шляхи психологічної допомоги особистості, що переживає кризову ситуацію. Також вивчати адаптивні можливості, особливості мобілізації особистісних ресурсів у кризових умовах, механізми збереження самоідентичності особистості та формування саногенного мислення (таке, що оздоровлює психіку).

Безперечно, що психологічною підтримкою та реабілітацією осіб із травматичним досвідом мають займатися психологи із спеціалізацією або хоча б із знаннями про особливості роботи із травмою чи посттравматичним стресовим розладом. Викладачі нашої кафедри були учасниками науково-методичного семінару з міжнародною участю «Короткострокова терапія осіб, що перебувають (або перебували) у кризовій ситуації» під керівництвом відомого німецького психолога Інге Міссмаль. Кандидат психологічних наук, психолог-практик Вікторія Харченко брала участь у тренінгу «Навички кризового консультування та розвитку психосоціальної стійкості до стресу у школярів» в Сєвєродонецьку та провела семінар для вчителів, вихователів, бібліотекарів із психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу у надзвичайних умовах. До речі, пані Вікторія – переселенка зі Східної України, яку цьогоріч ми прийняли на роботу до Острозької академії і вона чудово влилася у наш колектив. Вікторія Харченко надає високопрофесійну психологічну допомогу постраждалим, адже травматичний досвід пережила сама і знає, як зарадити іншій людині.  Водночас вона також проходить реабілітацію та бере участь в обговореннях шляхів надання такого роду психологічної допомоги.

«ДУЖЕ ЦІННА ПЕРША ФАЗА ЗУСТРІЧЕЙ»

– Левова частка вашої роботи – це надання психологічної допомоги пацієнтам Рівненського військового шпиталю…

– Ми відвідуємо шпиталь у певні дні і зустрічаємося з військовими, які зараз там знаходяться. Спочатку проводимо групові  зустрічі, на яких розповідаємо про те, чим можемо їм допомогти. Потім працюємо індивідуально. До речі, психологічну підтримку й психосоціальну реабілітацію ми надаємо не тільки учасникам бойових дій, а й їхнім сім’ям, родичам, друзям, знайомим з метою зниження впливу на них стрес-факторів. Дуже цінна перша фаза зустрічей. Для постраждалих важливо отримати підтримку, стабілізувати їхній стан. Під час другої фази – здіснюється адаптація пацієнтів до звичайного життя. Їм  важливо повернути ті цінності, які були до війни, та можливість займатися своєю улюбленою справою. Із військовими, які через певний період часу повертаються в зону бойових дій, практикуємо інший спосіб роботи. Для них важливо сформувати в собі необхідний для цього ресурс й очікування того, що вони повернуться додому живими.

– Що розповідають військові після ваших зустрічей?

– Вони стверджують, що їм дуже важливо розмовляти на життєво важливі теми, під час яких можуть розповісти, чим займалися раніше, повернутися до дії і бути господарем свого життя. Спочатку ставлення до психологів у них було дещо упереджене. Утім після наших зустрічей воно змінюється на краще. Я вважаю, особливо цінним є те, що вони приходять на зустріч знову, а ті військові, які повернулися в зону АТО, телефонують і звертаються за підтримкою та допомогою.

– Які завдання на перспективу ставить перед собою новостворена лабораторія психологічної підтримки та реабілітації постраждалих унаслідок бойових дій?

– Поступово ми розширюємо напрями роботи наших психологів. Спираючись на досвід країн, які пережили схожі кризові ситуації, постає необхідність розробки моделі психологічної підтримки та реабілітації постраждалих осіб із врахуванням особливостей українського контексту. Нами розроблена програма інформаційного супроводу фахівців-психологів, що працюють із людьми, які переживають кризову ситуацію в Україні. Вона включає проведення інтервізійних груп психологів-практиків, спеціалізованих лекцій, науково-практичних семінарів про можливості психологічної та психотерапевтичної допомоги.

Крім цього, займаємося впровадженням в місті Рівному проекту «Друге дихання», мета якого – психосоціальна реабілітація вимушених переселенців. Також ми зініціювали проведення низки семінарів, присвячених короткостроковій психологічній допомозі учасникам бойових дій, роботі психолога із посттравматичним стресовим розладом і травмою, вивченню симптомів та методів боротьби з депресією.

Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог