Духовні маяки від «Дня»

У добу світоглядного туману та ідеологічного хаосу — а саме такі часи переживаємо ми зараз — особливої ваги набувають світоглядна чіткість, інтелектуальна визначеність та (особливо) здатність до самостійного мислення. Іншими словами, в цій ситуації конче потрібні духовні маяки, котрі дадуть можливість видобувати ідейне «світло» й показати, куди слід рухатись суспільству, що є непроминальною цінністю для України, а від чого можна й навіть потрібно відмовитися.

Будь-яка людина, хоча б побіжно знайома з інтелектуальною спадщиною В’ячеслава Липинського, чудово знає, скільки зусиль, часу та уваги приділяв цей визначний мислитель саме проблемі української національної еліти (справжньої, не самозваної, а відповідальної). І, без перебільшення, саме ця тема також є наскрізною у всій видавничій серії «Бібліотека газети «День», а надто — вже першої книги «Україна Incognita». Виявляти, плекати, боронити й захищати наших сильних — ось про що йдеться.

Саме враховуючи це, «День» і визначився з непростим рішенням: які ювілейні (пам’ятні) дати та вагомі події вважати знаковими для нашої газети у прийдешньому 2022 році. Ми зупинилися на трьох знакових віхах — 140-річчі від дня народження видатного українського вченого-історика, філософа, публіциста, громадського й політичного діяча В’ячеслава Липинського (1882-1931), що його відзначатимемо у квітні наступного року, 20-й річниці від виходу у світ першої книги видавничої серії «Бібліотека газети «День» — «Україна Incognita» та трьохсотій річниці від дня народження найбільшого українського філософа Григорія Сковороди ( 3 грудня).

Спробуємо окреслити мотиви цього рішення. Що об’єднає ці три, здавалося б, не дуже схожі, події? Багато що, а насамперед: тут втілені прагнення українців до плекання, виховання й захисту національної еліти — тієї еліти, брак котрої (м’яко висловлюючись — якщо не говорити про її відсутність) є мало не головною перешкодою до становлення нормального, цивілізованого суспільства вільних людей в Україні.

Підкреслимо, що «День» не тільки вшановує пам’ять і спадщину В’ячеслава Липинського — ще 2018 року газета видала спеціальну книгу «Ave», присвячену життю і діяльності гетьана Павла Скоропадського, з політикою котрого В’ячеслав Липинський пов’язав усе своє життя.

Але є ще один вимір історії та духовності, вкрай важливий, коли ми говоримо про еліту України. Це — вимір особистісний, персональний. Еліта — це геніальні вчителі нації, котрі навчали народ внутрішній свободі, яка, ми в цьому переконались на драматичному досвіді власної історії, є неодмінною передумовою свободи зовнішньої, політичної. Таким вчителем був і залишається для України Григорій Сковорода. Він показав, як людина може залишатися духовно вільною серед принад, пасток і спокус ницого суто матеріального  світу («раскрашенной обезианы», як висловлювався Сковорода). Оцей світ «ловив мене , та не спіймав», як висловився сам мандрівний філософ, чия слава була такою, що люди на Слобожанщині — від знатних людей старшини до незаможних селян — відкривали перед ним і палаци, і хати, і душі. А він не втомлювався повторювати: «Людина має передовсім пізнати саму себе».

І ще два важливі зауваження. Україна «Incognito» з’явилася в той час, коли українсько-історичної публіцистики, як такої, взагалі не існувало. Звідси легко випливають вага і значення цієї книги. А в передмові до першої книги нашої серії знаходимо дуже важливу думку, висловлену ще 2002 року, про особливе значення української національної ідентичності для розвитку нашого суспільства і держави.