Екологічно чиста... профанація

Після аварії на заводі «Стирол» у серпні 2013 року губернатор Донецької області Андрій Шишацький пообіцяв встановити по регіону екологічні датчики. 23 грудня у Донецьку запрацювала АСМ — автоматизована система моніторингу довкілля. Про це повідомило Управління інформаційної політики та з питань преси ДонОДА.

Пункт контролю розміщений на одному з постів гідрометеоцентру, дані про забруднення повітря транслюються на спеціальному сайті. Нововведення дозволяє в автоматизованому режимі контролювати наявність у повітрі таких шкідливих речовин, як двоокис  сірки, оксид вуглецю, двоокис азоту.

Поки система працює у тестовому режимі та лише в Донецьку. Протягом двох років аналогічні датчики мають встановити у найбільш екологічно навантажених містах регіону, перші на черзі — Донецьк та Макіївка. На цьому етапі проект коштував бюджету 180 тисяч гривень.

Управління інформаційної політики та з питань преси ДонОДА цитує Андрія Шишацького: «Екомоніторинг дозволить більш жорстко контролювати діяльність підприємств, які є головними забруднювачами атмосфери й оперативно реагувати на випадки викидів шкідливих речовин, що перевищують нормативи». За коментарем щодо нововведення «День» звернувся до експерта.

Сергій ДЕНИСЕНКО, заступник голови громадського об’єднання «Донецький екологічний рух»:

— Те, що «відкрила» Донецька облдержадміністрація, давно існує. 2011 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області представило автоматизовану систему моніторингу довкілля «ОМОС». Ця система включає багато датчиків стану повітря по області. Управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області вже немає, його функції частково передані Департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА. Втім, «ОМОС» існує досі, хоча не знаю, чи оновлюються його дані. На що зараз витратили 180 тисяч гривень, не розумію.

Проблема в тому, що існуючі датчики свідчать тільки про наявність певних викидів в атмосфері, але не вказують на джерело забруднення. Наприклад, виділяти оксиди азоту можуть різні виробництва, автотранспорт, і датчик лише фіксує, що підвищилось забруднення повітря. Притягнути до відповідальності винуватця забруднення неможливо.

Потрібен моніторинг на джерелах викидів. На кожному підприємстві-забруднювачі є обов’язкові екологічні програми природоохоронних заходів, і вони мають передбачати встановлення вимірювальних приладів на джерелах викидів, наприклад, трубах. Завдяки цьому уможливиться контроль обсягів забруднення, з’явиться доказова база для випадків перевищення норми викидів. Проте в цьому напрямку державні органи не поспішають працювати — це невигідно підприємствам, які платять за викиди за розрахунковими нормами.

Утім, існуюча система контролю за чистотою повітря потрібна, щоб ми розуміли, чим дихаємо. По Україні проби повітря беруть датчики метеослужби та санстанції, й останніми роками багато міст зробили  сайти для трансляції даних з цих приладів.