Електричний стілець

З 1 березня уряд ще на один крок наблизився до виконання обіцянки своїх попередників про підвищення тарифу на електроенергію, яку дали у квітні минулого року новим власникам шести приватизованих обленерго. Учора електроенергія подорожчала у Кіровоградській області. Тариф там будуть підвищувати у декілька етапів, але в результаті подорожчання для споживачів становитиме не більше 10%, і не стосуватиметься населення. Раніше ціни підвищили у Севастополі, Київській, Житомирській і Рівненській областях. Таким чином нова тарифна хвиля не торкнулася лише однієї компанії, приватизованої минулого року — Херсонської. Як повідомили у Національній комісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ), «Херсонобленерго» в січні сплатила тільки 48% відпущеної їй електроенергії, а питання про підвищення тарифів розглядається лише у випадку доведення цього показника до 100%.

І все ж «ощасливлені» новими тарифами компанії залишаються невдоволеними станом своїх справ. Голова правління «Київобленерго», яку купила минулого року американська «AES Washington Holdings B.V.», Білл Пребіл, повідомив що збитки компанії за підсумками минулого року перевищили 24 мільйони гривень. Він пояснює це відсутністю можливості відключити найбільших боржників, а також втратами електроенергії в мережах, які значно перевищують затверджені НКРЕ норми. У зв’язку з цим «Київобленерго» вже готує корекцію інвестиційного плану. Так само американських інвесторів дивують перекоси в тарифах для населення і промисловості, тому що в результаті одна група споживачів субсидується за рахунок іншої. Про необхідність покращити фінансове становище галузі шляхом пониження закупівельних цін для обленерго трохи раніше заявив перший заступник голови правління «Черніговобленерго» Анатолій Скиба. Причому, з його слів, цю ідею підтримують всі обленерго без винятку. Але НКРЕ на ці заклики поки що не відреагувала.

Схоже, протистояння держави та енергокомпаній закладене в саму структуру ринку. Ситуація, що склалася в галузі, все більше нагадує війну. Обласні енергопостачальні компанії постійно висловлюють своє незадоволення діями Держкомісії з регулювання електроенергетики. Комісія обмежує ціну для споживачів, що, природно, не подобається збутовим компаніям. Самі ж регулятори ринку тим часом відхиляють заявки обленерго на зміни тарифів, вказуючи, що ті вже занадто прибідняються. Взаємне неприйняття час від часу переростає у спалахи відкритого невдоволення, як це було у випадку з відкритим листом іноземних інвесторів до уряду з вимогою підвищити відпускний тариф для приватизованих обленерго. Тоді прем’єр Анатолій Кінах заявив, що підвищення ціни суперечить економічним інтересам країни, але через декілька місяців тарифи все ж частково підвищилися.

Наступним мотивом для загострення протистояння ринку з державою, очевидно, стане приватизація контрольних пакетів акцій ще 9 обленерго. Атмосфера навколо цієї теми починає розжарюватися вже зараз. Зі слів в. о. голови Фонду держмайна Михайла Чечетова, конкурси планується оголосити у другому-третьому кварталі. Але, очевидно, нові власники компаній стануть відомі все ж не раніше другого півріччя. Адже лише 1 липня 2002 року закінчуються повноваження НКРЕ із встановлення максимальних тарифів для приватизованих збутових енергокомпаній, і з цього моменту ринкова вартість обленерго буде вже іншою. Зараз Фонд держмайна узгоджує умови проведення конкурсів з міжнародним радником, банком «Кредит Свісс Фест Бостон». Зрозумiло, за цих умов тарифне питання стане епіцентром дискусії.

Красномовним протестом проти тарифної політики НКРЕ стала дружна збитковість енергокомпаній за підсумками 2001 року. Збитки від продажу електроенергії в Харкові склали 2,6 млн. гривень, в Івано- Франківську — 8 млн., у Миколаєві — 49 млн., у Львові — 35 млн., в Одесі — 124 млн., у Запоріжжі — 50 млн., у Тернополі — 30 млн. На цьому фоні виділилися дві обленерго із символічними прибутками. Це «Херсонобленерго» — прибуток 15 тис. гривень, і «Черніговобленерго» — 128 тис. гривень.

Особливості українського законодавства стимулюють усі українські підприємства до так званої «роботи з прибутком». Наприкінці кожного кварталу компанії намагаються мінімізувати податки, щоб валові прибутки не дуже перевищували валові витрати, а можливо, і поступалися їм, як у випадку з більшістю обленерго. У випадку з енергокомпаніями сам Бог велів їм бути збитковими. Адже правила гри складено так, що чим бідніша компанія за підсумками квартальної звітності, тих більше шансів у неї отримати прийнятні тарифи. Ось і старається кожен на що здатен, при чому не завжди вдало.

Поки невідома розв’язка скандалу навколо придбання п’ятьма енергокомпаніями програмного забезпечення за 90 мільйонів гривень. Голова Національної комісії Юрій Продан заявив, що вважає цей випадок фактом нецільового використання грошей енергоринку, який вимагає окремого розслідування правоохоронними органами. Тут же голова НКРЕ пригрозив «провинним», на його думку, компаніям зниженням відпускного тарифу. Документи було передано до Кабінету Міністрів, і після цього про скандальну програму поки нічого не чутно. Хоча директор з економічних питань «Тернопільобленерго» Людмила Мацько повідомила журналістам, що саме застосування програми білінгової системи обліку «Smart Util Energi» дозволило підвищити оплату електроенергії споживачами на 50%. При цьому сама компанія все- таки залишилася збитковою.

У будь-якому випадку нинішні умови роботи галузі вимагають перегляду. Бо практика показує, що штучне протиставляння державного регулюючого органу суб’єктам ринку ні до чого доброго не призводить. Одночасно на прикладі нафтової та металургійної галузей уряд показав уміння домовлятися з приватним бізнесом про взаємовигідні умови співпраці. Загострення ж конфліктів у енергетиці, може мати, як мінімум, не менші наслідки для країни, ніж у сфері нафтопродуктів чи металургії.