«Епітафія» для цукрового заводу
Учора почалася робота над літературним українсько-польським проектом. Автори — Іван Козельський із Старої Синяви Хмельницької області та Кшиштоф Богдан Орловський із Варшави. «Це буде історико-краєзнавчий нарис про становлення, розквіт і занепад Старосинявського цукрового заводу, якому у вересні виповнилося б 130 років», — повідомив для «Дня» співавтор Іван Козельський. Перший розділ книги пише поляк, прадід якого був власником цього підприємства. У 1917 році завод націоналізували, предок Кшиштофа втік до Польщі, невдовзі повернувся до українського містечка і тут його сліди загубилися. Правнук цукрозаводчика, який очолює у Варшаві геральдичне товариство, зберігає великий родинний архів. На основі цих документів і працює над своїм розділом», — розповів Іван Козельський. Він же писатиме на основі свідчень учасників і очевидців — про періоди, коли завод, що давав містечку роботу і утримував соціальну сферу, приватизували, потім вивезли устаткування і здали в брухт. Хтось на цьому, так кажуть у народі, добряче нагрів руки. «Світ виявляє жвавий інтерес до історії українського цукрового виробництва», — говорить краєзнавець І. Козельський про перспективи цього цікавого проекту. Книгу планують надрукувати у Польщі двома мовами. Втративши націоналізовано-приватизований завод, Стара Синява наразі має «мертвий сезон». Недавні цукровари розбігаються хто куди. Занепадає соціальна сфера містечка. До речі, така ж лиха доля спіткала свого часу націоналізовані цукроварні в Антонівах, Макові Сатанові. «Передбачається, що із 17-ти заводів у краї почнуть сезонне варіння солодких кристалів лише на дев’яти», — заявив начальник головного управління сільського господарства Хмельницької облдержадміністрації Володимир Галищук. За прикладом Орловського та Козельського, мабуть, почнуть писати «епітафії» цукроварням інші спадкоємці та свідки занепаду галузі.
