Фальсифікації імпорту – щонайменше, 93 роки
26 вересня під час рейду по торгових точках Хмельницького виявлено щось схоже на тушонку качину, фарш свинячий, якесь розлите у пляшки пійло і т. ін., що має попит у покупців. «Результати лабораторних досліджень посіяли великі сумніви: то було перероблено свійську птицю чи стару перину? У банці переважає подрібнене пір’я, у так званому фарші — хтозна-що й звідки», — повідомив для «Дня» начальник облуправління у справах захисту прав споживачів Анатолій Євдощук.
Підробників продуктів далеко не вперше виводять на чисту воду. «Якщо воно дешеве, то факт, що підроблене», – веде просвітницьку роботу в масах Анатолій Євдощук.
Однак, як дослідив краєзнавець із Хмельницького Сергій Єсюнін, «неправдиві товари, що видають за іноземні», надходили у продаж ще у часи, коли фірми Остапа Бендера «Роги та копита» не було ще у літературному проекті. Тоді права бідолашних споживачів бралася безкомпромісно захищати місцева преса. У далекому 1908 році газета «Подолия» застерігала: «Особливо уважними необхідно бути покупцям чорного перцю (ціна 12 руб. за пуд). Його фальсифікують таким чином: роблять з тіста балабушки... Мелений перець переробляють також доволі просто. Перемелюють чорні сухарі разом iз чорним перцем, додають сажу і цю суміш відправляють у продаж». Замість соняшникової олії, застерігали тодішні трудівники пера, збувають лляну. Як зараз звертає увагу покупців Анатолій Євдощук, так тоді й вони, репортери: «Різниця у ціні відчутна: провансальська олія коштує 40 руб. за пуд, а бавовняна – 5 руб. за пуд...» Вивчивши історію питання, начальник управління у справах захисту прав споживачів говорить про гостроту поточного моменту: «Ганебні традиції не тільки збережено, а й примножено».
