Ганна ГОПКО, яка перемогла дим

«Закон дуже простий і без подвійного тлумачення, у ньому немає ніяких законодавчих «шпарин», — розповідає координатор Коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» Ганна Гопко. За словами активістки, цей закон — спільна перемога громадськості, влади і журналістів, які змогли об’єднати зусилля заради здоров’я населення. Окрему подяку Ганна Гопко висловила газеті «День», на шпальтах якої і сама неодноразово виступала як автор матеріалів на відповідні теми: «Я би хотіла висловити величезну подяку «Дню» від нашої коаліції за принципову позицію видання і особисто головного редактора Лариси Івшиної у висвітленні теми громадського здоров’я. Насправді, відповідальність журналістів тут величезна. І ваша газета завжди відчувала місію донесення до людей правди. Вона бачить світоглядно пріоритетною для себе тему здоров’я нації як потужного капіталу. Успішною може бути та країна, де живуть здорові люди».

— Закон набув чинності два дні тому, а вже є перші результати. Які?

— Група активістів Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну» пройшлася із журналістами по тих барах і пабах, де завжди було накурено, і збиралися курці. Ми здивовані, але у жодному з них не побачили ані попільничок, що є прямим порушенням закону, ані курців. Також у приміщеннях не було чутно тютюнового диму. Практично в кожному закладі офіціанти, а це переважно молоді дівчата, сказали, що тепер їм працюється значно краще. Звісно, дехто з відвідувачів був ображений таким розвитком подій, але, зрозумівши, що це не питання вибору конкретного пабу чи ресторану, змушені були прийняти нові правила.

— Скільки тривала боротьба громадськості за Україну без тютюнового диму? Які були її основні етапи?

— Ще з 2005 року в Україні діє Закон № 2899 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який зобов’язав власників закладів громадського харчування відвести не менше 50% площі для тих, хто не курить. Але на практиці цей закон фактично не захищає права працівників ресторанного бізнесу, а також велику кількість відвідувачів. Цей закон не був ефективним, але це був перший крок у боротьби проти тютюнового диму. 11 листопада 2011 року, у Всесвітній день відмови від куріння, народні депутати усіх політичних сил за ініціативи голови комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтеєвої ініціювали цей законопроект, який вже у червні став законом. Президент підписав його, незважаючи на великі перешкоди тютюнових лобістів.

— Які результати від закону ви очікуєте у короткостроковій перспективі, а які — у довгостроковій?

— Зважаючи на те, що в Україні останнім часом прийнято декілька важливих антитютюнових законів всупереч потужному тютюновому лобі і їхнім намаганням накласти вето, 16 вересня повністю зникла реклама, спонсорство та стимулювання продажів тютюнових виробів. Із 4 жовтня всі тютюнові компанії мають друкувати на пачках сигарет фотоілюстрації, які попереджають про наслідки куріння. За даними третього звіту ВООЗ щодо глобальної тютюнової епідемії, Україна з 4 місця щодо поширення куріння перемістилася на 29-е. Також є дані Держкомстату: 2005 року курили 62% чоловіків і 17% жінок, а 2010-го — вже 49% чоловіків і 9% жінок. Ці закони мають закріпити тенденцію щодо зменшення поширення куріння і зниження хвороб, спричинених ним.

— Наскільки важко було подолати тютюнове лобі, і чи не прогнозуєте ви новий спалах спротиву?

— Завдяки активній позиції громадськості, журналістів і відомих людей, що приєдналися до «Маніфесту проти куріння» — Яни Клочкової, Дениса Силантьєва, Ані Лорак, Олега Скрипки та інших, а також завдяки коаліції народних депутатів, яку ми створили у ВР, нам вдалося трохи посунути потужне тютюнове лобі. Хоча ми прогнозуємо в подальшому супротив зі сторони лобістів. Вони можуть спробувати вже у цьому парламентському скликанні зареєструвати законопроект про послаблення чинного закону.

Але важливо, що люди вже самі починають розуміти — здоров’я має бути в пріоритеті. Зараз стає модним бути здоровим. Успішні люди — це здорові люди. Якщо ти можеш провітрити речі, то легені провітрити неможливо. Цей закон націлено саме на захист права на здоров’я.