Гіпотетичне покарання

Кабінет Міністрів збільшив в 10—40 разів розміри компенсацій порушниками, які незаконно видобували, знищували або приносили шкоду занесеним у Червону книгу тваринам і рослинам. Відповідну постанову №1030 Кабмін прийняв 7 листопада, йдеться в повідомленні Міністерства екології та природних ресурсів. Розміри компенсацій були збільшені (вперше з 1993 року) на основі експертних висновків наукових установ і з урахуванням інфляції в середньому в 10 разів, а для найбільш вразливих і комерційно значущих видів — в 40 і більше раз. Передусім, це стосується дельфінів, зубрів, хижих птахів і осетрових риб. Так, за незаконне видобування осетра атлантичного і білуги штрафи зросли з 1,2-1,5 тис. до 100-110 тис. гривень за одну особину. Орла, стерв’ятника, беркута, орлана білохвостого, грифа чорного, балабана, сапсана — з 2,5-3 тис. до 100-120 тис. гривень, тюленя-ченця — з 3,4 тис. гривень до 120 тис. гривень, дельфіна, афаліни — з 1, 9-2,55 тис. до 100 тис. гривень. У випадку із зубром штраф зріс з 2,5 тис. гривень до 130 тис. гривень за одну тварину.

«Саме по собі підвищення штрафів слабо вплине на загальну ситуацію збереження червонокнижних тварин і рослин, як і на боротьбу з браконьєрами, тому що в Україні завжди були проблеми зі стягнення цих штрафів», — пояснює «Дню» Ігор СІРЕНКО, експерт Національного екологічного центру України. За словами фахівця, «бували випадки, коли суди ставали на бік порушників, бо, як вони пояснювали, були відсутності докази знищення екземплярів видів, які входять до Червоної Книги».

«Загалом це добра новина. Мінекології цим питанням займалося, мабуть, років 10, бо Кабмін весь час повертав на доопрацювання всі ці штрафи, — говорить Володимир БОРЕЙКО, директор Київського еколого-культурного центру. — У нас дуже «гуманний» суд: якщо мова йде про серйозних браконьєрів, які вбивають зубрів чи дельфінів, то, як правило, суд їх виправдовує. Навіть повертає їм браконьєрське знаряддя типу електровудок. Тому сказати, що ця ініціатива на 100% покращить ситуацію, я не можу». Втім, підкреслює експерт, таке зростання суми штрафів безумовно матиме психологічний ефект.

Звідки чекати змін?

24 квітня до Верховної Ради був внесений законопроект народного депутата від Партії регіонів Юрія Мірошниченка №10218 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який сколихнув середовище екологів, природоохоронні організації, активістів та науковців. Серед іншого, в законопроекті йшлося про розформування Національної комісії по Червоній книзі, ліквідації всіх територіальних управлінь Мінприроди України, закриття Державної комісії України з корисних копалин. Також документ передбачав позбавлення Мінприроди права затверджувати ліміти на полювання та вирубування лісу і пропонував позбавити Верховну Раду права затверджувати перелік об’єктів, що мають особливу природно-культурну, заповідну чи наукову цінність. Всі ці функції, згідно зі змінами, мав взяти на себе Кабінет Міністрів. Як пояснив «Дню» Володимир Борейко, Юрій Мірошніченко пішов назустріч екологам, прислухався до їхніх вимог та порад і «покращив в законопроекті все, що зміг». Єдине, що лишилося незмінним — пункт про розформування територіальних органів Мінекології. «Справа в тому, що рік тому Янукович підписав положення щодо Мінекології, де вже немає цих територіальних органів. І цим законопроектом Мірошніченко просто підганяє законодавчу базу під даний указ Януковича», — говорить Борейко.

Станом на вчора даний законопроект ще не був підписаний. «Але вже зараз зменшена кількість територіальних управлінь і є тенденція поступового зменшення працівників профільного міністерства. То хто буде стягувати ці штрафи, якщо вже зараз немає кому це робити?», — запитує Ігор Сіренко. Фахівець наголошує, що хоч це і складно, але потрібно більше пропагувати цінність цих видів рослин і тварин для життя людини і загалом для життя на Землі. І цим повинні займатися держава та її органи освіти.