Гірники прийшли по зарплату до Президента
А чому не до власників, які не модернізують збагачувальну фабрику?![](/sites/default/files/main/articles/16012013/2shahter.jpg)
Учора пікетувальники від незалежної профспілки ПАТ «Львівська вугільна компанія» (Сокальський район) прийшли до Адміністрації Президента України під прапорами Конфедерації вільних профспілок. Шахтарі вимагають повернути їм борги із зарплати, підвищити її відповідно до чинного законодавства, добиваються мораторію на закриття Львівсько-Волинського вугільного басейну, дозволу на відвантаження концентрату, придбаного у ДП «Волиньвугілля, і можливості постачати вугілля «для «Західенерго».
За даними профкому «Львівської вугільної компанії», гірники не отримують заробітну плату з жовтня 2012 року, а саме підприємство під загрозою банкрутства й закриття. У червні 2012 року вони вже безрезультатно пікетували Львівську облдержадміністрацію. «Ми пікетуватимемо Адміністрацію Президента України, доки не отримаємо стовідсоткової гарантії виконання наших вимог», — наголошують у профкомі і розповідають, що єдиний великий споживач вугілля у західному регіоні України — енергогенеруюча компанія «ДТЕК Західенерго» воліє закуповувати вугілля на шахтах ДТЕК на сході країни.
Звичайно, Президент відповідає в нашій країні практично за все. Але чому львівські гірники звернулися зі своїми проблемами саме до нього, а не до власників компанії (державі в її статутному фонді належить лише 37,58%). Нагадаємо, що «Львівська вугільна компанія», як наголошують у профкомі, володіє єдиною в західному регіоні «Червоноградською» збагачувальною фабрикою. Чому б власникові не забезпечити нормальну роботу цього підприємства? На наш погляд, це могло б відкрити шлях львівському вугіллю на електростанції регіону, і проблеми із зарплатою для шахтарів могли б розв’язатися і без втручання Президента.
Тим часом, виконавчий директор ДТЕК Юрій Риженков повідомив «День», що його компанія готова купувати і постачати на електростанції «ДТЕК Західенерго» все вугілля належної якості, яке «Львівська вугільна компанія» може запропонувати. Наприклад, 2012 року для «ДТЕК Західенерго» через спеціалізовану компанію «ДТЕК Трейдинг» було закуплено 680,4 тисяч тонн львівського вугілля у ДП «Волиньвугілля», ДП «Львівугілля» і шахти «Надія» на 569 мільйонів гривень.
«Цього року, — зазначає директор, — ми можемо закупити у львівських шахтарів понад 800 тисяч тонн вугілля, якщо вони зможуть поставити нам його в такому обсязі і необхідної якості. Уже в січні ми готові закупити близько 72 тисячі тонн — тобто все вугілля, яке зможуть нам поставити львівські компанії». «І цього обсягу нам все одно буде недостатньо, — наголошує Риженков. — Для потреб експорту електроенергії Бурштинської ТЕС необхідно додатково спалювати близько 2,2 мільйонів тонн на рік, а Добротворської ТЕС — близько 0,6 мільйонів тонн».
Топ-менеджер ДТЕК пояснює, що львівські і волинські вугільні підприємства — найбільш логістично зручні постачальники для західних електростанцій компанії. «Тому ми з розумінням ставимося до проблем, пов’язаних з нестабільною роботою і поганим технічним станом Червоноградської збагачувальної фабрики, яка переробляє вугілля шахт регіону, — розкриває він суть проблем гірників Львівщини і закликає враховувати також і вимоги до якості вугілля. — Необхідно брати до уваги екологічні вимоги до вмісту сірки. У львівсько-волинському вугіллі її більш як 2%, що перевищує нормативний показник, тому його необхідно змішувати з низькосірчистим паливом, а це впливає на обсяг використання».
Улітку минулого року в інтерв’ю одному із західноукраїнських видань Риженков зазначав: «Ми відкриті для діалогу і розраховуємо на довгострокову співпрацю з підприємствами Львівсько-Волинського вугільного басейну. Така співпраця вигідна для обох сторін. Для «ДТЕК Західенерго» важливо мати додаткове стабільне джерело постачання вугілля, особливо в осінньо-зимовий період, коли необхідно наповнювати склади електростанцій».