Гласність — найкращий засіб безпеки

— Факт такої високої оцінки закордонними колегами діяльності української газети говорить про те, що вітчизняна журналістика досягла певних світових стандартів. Хоча, з іншого боку, «Високий замок» — газета специфічна для України: вона видається на регіональному рівні й розповсюджується по всій країні, що нагадує якраз німецьку модель (там також багато відомих видань — саме регіональні, а не центральні). Як ви вважаєте, чи можна у даному випадку говорити про певну тенденцію, чи в наших умовах така практика скоріше виняток?

— Я думаю, що це — швидше виняток. І взагалі, як правило, у нас газети дотаційні, а «Високий замок» має високий імідж і популярність у читачів і, крім того, є газетою якісною і прибутковою. Таке поєднання доволі рідкісне. Ну, а сприяє цьому насамперед міцна економічна база — власна друкарня, де друкується понад тридцять різних газет. І наші принципи як видавця полягають у тому, щоб максимально об’єктивно висвітлювати події, щоб представляти різні політичні течії, спектри і щоб читачі мали можливість орієнтуватися у всьому різноманітті подій, що відбуваються в Україні.

— Якщо вже заговорили про події, то яка подія минулого року була головною для вашої газети?

— Для нашої газети (як, напевно, для всього західного регіону) такою найважливішою подією був візит папи римського Івана Павла II, тому що він мав великий вплив на мільйони людей.

— І про події сьогодення. Зараз гаряча передвиборна пора. Чи доводиться у вашому регіоні зустрічатися напередодні виборів з якимись специфічними «українськими хитрощами»?

— Якихось специфічних хитрощів не помічається. Методи однакові — десь пустити якусь плітку, десь посіяти недовіру. Але у нас сталася така неприємна подія: перестріли нашого механіка ввечері четверо якихось невідомих осіб і сказали: «Ти повинен зламати друкарську машину, вивести її з ладу на кілька днів». Із чим це пов’язано? Можливо, з тим, що я балотуюся в народні депутати, можливо, з тим, що у нас друкуються різні газети — і провладні, і опозиційні. Звичайно, це може бути по-різному потрактоване. Хтось може потрактувати, що це якийсь PR- хід. Але побачивши стан механіка, коли той прийшов до мене (в нього руки трусяться, очі — налиті страхом), я подумав, що в цій ситуації найважливiше — гарантувати безпеку йому та іншим людям, бо якщо підходили до нього, могли в такий спосіб підійти і до інших. Адже машину може будь-хто з тих, хто на ній працює, зламати. Тому я звернувся в правоохоронні органи з відповідними заявами, а крім того, ми посилили охорону друкарні, взяли під особисту охорону цього механіка. Я вважаю, що найкращий захист — це гласність, бо якщо ми про це повідомимо і всі про це будуть знати, то навряд чи хтось наважиться продовжувати такі дії.

Я думаю, що позиція «Високого замку» і моя позиція як керівника є послідовною. Ми не шукаємо ні з ким конфліктів, але разом з тим будемо стояти на своїх принципах. Наші принципи — це, насамперед, утвердження демократії. Саме тому ми друкуємо у своїй друкарні газети різного спрямування, а в газеті «Високий замок» подаємо дуже широку політичну палітру, незалежно від того, чи це комусь подобається, чи не подобається. Головне, щоб це сприймав наш читач, а він хоче мати широкий вибір.