I знову квоти...
Експерт: «Реформа — це не перебудова міністерства «під себе»
Складний був для політиків день. Коли готувався номер, народні депутати пішли на чергову перерву. Новий склад уряду ще не був проголосований, але загальні збори коаліції підтримали за основу пропозиції фракцій щодо міністерських посад для передачі їх на розгляд прем’єр-міністра України. Арсеній Яценюк відповідно запропонував депутатам проголосувати за список кандидатів від коаліції.
«Блок Петра Порошенка» делегував в уряд таких людей: Геннадій Зубко — віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ; Олександр Квіташвілі — міністр охорони здоров’я; Айварас Абрамавичус — міністр економічного розвитку; Наталія Яресько — міністр фінансів; Володимир Демчишин — міністр енергетики та вугільної промисловості; Андрій Пивоварськй — міністр інфраструктури; Сергій Квіт — міністр освіти і науки; Павло Розенко — міністр соціальної політики; Юрій Стець — міністр інформаційної політики.
Від «Народного фронту»: В’ячеслав Кириленко — віце-прем’єр-міністр — міністр культури; Арсен Аваков — глава МВС; Павло Петренко — міністр юстиції; Ганна Оніщенко — міністр Кабінету Міністрів. Арсеній Яценюк, як відомо, теж представляє цю політичну силу.
«Самопоміч» запропонувала кандидатуру міністра аграрної політики і продовольства — Олексій Павленко. Радикальна партія відправила в уряд віце-прем’єр-міністра Валерія Вощевського. Ну і від «Батьківщини»: Ігор Шевченко — міністр екології та природокористування призначити; Ігор Жданов — міністр молоді та спорту.
Більш детальний аналіз складу нового уряду ми запропонуємо в наступному номері, а поки коментар «Дню» від політолога Вікторії ПОДГОРНОЇ:
- Колишні іноземці в новому уряді мені незнайомі, адже вони не були публічними політиками. Сподіваюсь, що це гарні фахівці, про що свідчить їх біографія. Але питання не до їх кар’єри, а до того, яка формула обрання уряду була використана. Від цього залежить доля України та можливість проведення реформ. Загалом було використано дві формули: традиційну – квотну, за партійними перевагами, та технократичну – за професійними ознаками. На ініціативи ж експертного середовища із формування уряду професіоналів не звернули жодної уваги. Нам необхідно провести зміни в країні, але поява лише трьох людей за технократичним принципом не гарантує цих змін. До того ж, за кордоном є багато шанованих спеціалістів з українським громадянством. А іноземці можуть не зрозуміти всю важкість ситуації, в якій знаходиться наша держава.
Коаліційна угода вже була піддана жорсткій критиці міжнародними експертами. Вона не є тією нормальною платформою, яка може призвести до радикальних змін та реформ в Україні. До того ж, іноземний елемент уряду прилаштовуватиметься до політичних протиріч, адже там 8 кандидатів від «БПП», 4 від «Народного фронту», 2 від «Батьківщини» і по одному від «Самопомочі» і Радикальної партії. Тому все це виглядає як піар для Заходу, який наполягає на реформах, щоб відкрити шлюзи для фінансування.
Цивілізована формула побудови реформ не така – треба спочатку зробити аналіз системи, а у нас серйозні речі не названі своїми іменами – про подолання олігархії в коаліційній угоді не говориться майже нічого. Реформа – це не перебудова міністерства «під себе». На Заході публічна політика, яка стосується звичайних громадян, будується «знизу». Міністр приймає політичні рішення не на основі власних вподобань, а на основі можливостей держави, потреб виборців, спілкування з громадським сектором та групами інтересів. Саме цей механізм треба будувати в Україні, і його представив «Реанімаційний пакет реформ» - в документі «Про центральні органи виконавчої влади». Політика повинна бути системою, а не ґрунтуватись на волі людей, які домовились в кулуарах. Але у нас спотворюються будь-які гарні ідеї.
Ми не можемо постійно намагатися вигадати свій власний велосипед, адже це ніколи не приводить до прогнозованого результату, корисного для держави. На зовнішніх фронтах наша ситуація стала краще, але без реформ всередині Україна втратить шанс відбутись як держава. Західні експерти говорять, що без цього у нас 2-3 місяці до дефолту, а ми продовжуємо гратись в політичні ігри.
