Імплементація: крайній міг виявитися зайвим
Парламент підійшов впритул до конституційних змін, і вже можна судити, до якої тактики вдаватимуться сторони в цьому процесі. Насамперед — у ній не буде дрібниць, а найменші процедурні зачіпки та парламентська опозиція, і більшість використовуватимуться з найбільшою для себе користю. Отже, зовні процес виглядатиме, як затягування часу, з середини це нагадуватиме шахову партію, в якій противники ретельно обмірковують декілька ходів наперед. Мистецтво полягатиме в тому, щоб переграти противника в той момент, коли він цього навіть не очікує.
Це засвідчило й недавнє голосування у Верховній Раді щодо направлення до Конституційного Суду законопроектів щодо змін до Конституції. Щоб зрозуміти чому це нібито формальне голосування супроводжувалося напруженим обговоренням, треба згадати, що парламент не може розпочати обговорення суті змін до Конституції, поки відповідний закон не пройде через чистилище Конституційного Суду. Тобто власне імплементації передує «експертна» процедура. Суд робитиме висновки щодо того, чи не обмежують пропоновані зміни до Конституції права й свободи громадян, чи не спрямовані вони бува на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України тощо. Як каже екс-міністр юстиції Василь Онопенко, «направлення до КС — технічна процедура, суд не виходить за рамки статей 157 та 158 Конституції України, отже, не може вплинути на зміст статей законопроекту». Відтак, швидше за все, всі існуючі і гіпотетично можливі законопроекти пройдуть чистилище, бо жоден з них не містить таких крамольних речей, як ліквідація незалежності. Проблема ж полягала в іншому — якщо КС не може розглядатися як ефективна перепона до небажаних законопроектів, то чому б деяким, з погляду влади, «зайвим» законопроектам «не дійти» до експертизи? Адже, якщо немає висновку КС, то, даруйте, і нічого далі не буде. Таким чином, процедурне питання могло стати важливим чинником у сценаріях імплементації.
Керівництво парламенту виносило на сесію постанову про направлення тільки президентського законопроекту до КС. Опозиція, яка зібрала підписи 152 депутатів і подала до Верховної Ради альтернативний проект змін до Конституції, цілком завбачливо запідозрила: її проект, що йде навздогін, більшість може й заблокувати і нікуди так і не направити. Народний депутат Роман Зварич теж зауважив, що на прикладі цього «звичайного процедурного питання видно, як можна заблокувати законопроект змін до Конституції з політичних мотивів». І застеріг, що це може призвести до гострої конституційної кризи.
Найцікавіше, що проблема, вирішилася доволі легко й на користь опозиції — 304 депутати підтримали запропонований А.Матвієнком, А.Єрмаком, В.Шишкіним варіант: звести процедуру направлення до Конституційного Суду обох — і президентського, і альтернативного — проектів до протокольного доручення Іванові Плющу зробити це за своїм підписом, а не окремою ухвалою Верховної Ради. Примітним є рахунок цього першого раунду імплементації: 174 голоси за проект керівництва ВР і 304 голоси за проект, ініційований опозицією. Олександр Мороз пояснює це тим, що близько 70 депутатів, які належать до парламентської більшості поставили підписи під альтернативним проектом змін до Конституції.
Можливо й інше пояснення — над монолітністю парламентської більшості ще не встигли «попрацювати». І справжній перший бій за зміни до Конституції ще не розпочався. Те, що сталося, можна сприймати як невеличкий «позиційний» бій, який виявив «проблеми» всередині більшості.
Наступний етап конституційної реформи, очевидно, буде пов’язаний зі створенням парламентської комісії щодо (тут думки депутатів дуже суттєво різняться) або попереднього аналізу різних законопроектів, кількість яких може множитися (В.Онопенко), або створення одного-єдиного тексту змін до Конституції (Р.Зварич), або, як про це раніше висловлювався Президент Л.Кучма, для напрацювання бази для створення двопалатного парламенту. Чи буде створена така комісія, чи буде вона одна, чи виникне альтернативна, і головне, яким буде її склад — ось контури наступного бою, до якого готуються стратеги і тактики великого процесу імплементації.
ДО РЕЧІ
Відповідаючи на запитання журналістів на спільній прес-конференції з головою парламенту Естонії Тоомасом Саві, Іван Плющ сказав, що в четвер Верховна Рада ухвалила «розумне і виважене рішення» направити обидва законопроекти — президентський і депутатський — у Конституційний Суд. «І я виконаю волю парламенту», — підкреслив він. Однак, додав І.Плющ, виникли сумніви щодо кількості підписів за внесення депутатського законопроекту в порядок денний. За його словами, наприклад, один і той же підпис депутата спостерігається на трьох сторінках, постали питання іще стосовно 21 підпису. Тому, зазначив спікер, якщо після відповідної перевірки все буде нормально, то депутатський законопроект також буде направлено в КС, повідомляє Інтерфакс-Україна.
