Iсторики і медіа

Питання історичної пам’яті упродовж двадцяти років не зникало з порядку денного українських гуманітаріїв, а від заснування газети «День» — зі шпальт цього видання. Утім, сьогодні воно не втратило своєї актуальності. Про це свідчать хоча б результати парламентських виборів: 13% відсотків голосів за Комуністичну партію — пряме свідчення того, що далеко не всі явища минулого переосмислені суспільством.

Чого досягли українські історики з точки зору утвердження правдивої історичної пам’яті у масовій свідомості? Щодо яких складних подій минулого вже існує суспільний консенсус? Які ще досі залишаються не переосмисленими? Чи можуть інтернет-платформи та соціальні мережі стати новими інструментами істориків у їхній роботі із суспільством? Щоб знайти відповіді на всі ці запитання «День» проводить круглий стіл «Політика пам’яті. Масова свідомість. Нові інструменти».

На думку одного з учасників круглого столу, доктора історичних наук Тараса Чухліба, сьогодні із суспільством неодмінно треба говорити про тяглість українського державотворення.

«Історію українських держав (а це, очевидно, і праукраїнська держава Київська Русь, і Козацька держава, і ті державні утворення, які формувалися на початку ХХ століття) історики вивчають окремо. Натомість періоди між існуванням цих держав малодосліджені. Потрібно перекидати містки від Київської Русі до Козацької держави і від Козацької держави до УНР. Це завдання — осмислити тяглість українського державотворення — стоїть перед істориками і перед суспільством сьогодні», — говорить вчений.

Виклик, з точки зору політики пам’яті, на думку Тараса Чухліба, постає і перед органами державної влади. «У нас є Інститут національної пам’яті, на який покладено дуже багато завдань, але, на жаль, він не має тих повноважень, які мають схожі інституції у Польщі чи, скажімо, Ізраїлі, — розповідає історик. — В умовах, коли держава, на жаль, усунулася від того, щоб вирішувати складні питання національної й історичної пам’яті, велику роль відіграють приватні ініціативи. Наприклад, у Польщі чи Німеччині є багато приватних інституцій, фондів, які переймаються проблемами історичної пам’яті, дослідження історії своїх країн, фінансують пошуки істориків. Я думаю, що в Україні це теж сьогодні на часі. Потрібно закликати сучасних підприємців ставати новітніми Терещенками».

Участь у розмові, яка відбудеться 5 грудня о 15.00, візьмуть доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор філософських наук, проректор Острозької академії, публіцист Петро КРАЛЮК, доктор історичних наук Тарас ЧУХЛІБ, доктор історичних наук, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Юрій ШАПОВАЛ, кандидат політичних наук, історик, публіцист Олександр ПАЛІЙ, доктор історичних наук, завідувач Центру соціальної історії Інституту історії України НАН України Віктор ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, публіцист Володимир БОЙКО, кандидат історичних наук, керівник Центру соціогуманітарних досліджень ім. В. Липинського Кирило ГАЛУШКО, доктор філологічних наук, письменник Володимир ПАНЧЕНКО.

Фрагменти розмови читайте надалі на шпальтах «Дня», а також перебіг дискусії можна буде переглянути у відеоформаті на сайті газети http://www.day.kiev.ua.