«Как хороши, как свежи были розы»
У російському посольстві вшановували Тургенєва
Російський посол відроджує традиції салонних вечорів, які він організовує для колег із дипкорпусу, політиків, бізнес- і культурної еліти України. На цей раз програму «Перші зустрічі, останні зустрічі...» було присвячено 185-річчю з дня народження письменника Івана Сергійовича Тургенєва. У вечорі взяли участь актори Національного академічного театру російської драми ім. Л. Українки.
— Ми підбили підсумки Року Росії в Україні, але наші культурні програми продовжуватимемо, — пообіцяв російський посол Віктор Черномирдін. — Традиції зміцнимо, не забудемо видатних діячів культури, які залишили нам у спадщину свої твори. Сьогодні ми присвятили вечір класикові російської літератури Івану Сергійовичу Тургенєву. Дякую колективу Російської драми за те, що вони відгукнулися на нашу пропозицію й підготували програму, в якій прозвучать тургенєвські твори.
Літературно-музична композиція «Перші зустрічі, останні зустрічі...» вийшла компактною (лише 45 хвилин) і вельми душевною. Без допомоги декорацій і костюмів актори зуміли створити на диво теплу атмосферу. Здавалося, що тургенєвські герої не з далекого XIX сторіччя, а наші сучасники, давні знайомі, що відверто розповідають про свої радощі і печалі. Поставив композицію художній керівник лесинківців Михайло Резникович. З цілого океану прекрасних тургенєвських творів йому вдалося відібрати лише декілька (це були фрагменти з роману «Дворянське гніздо», вірші в прозі і романси), і цього виявилося цілком досить, щоб глядачі в залі посольства відчули неповторний флер і колорит могутнього таланту письменника.
«Я страшенно люблю Тургенєва, — признався Михайло Юрійович. — Вважаю, що навіть у найбільш неспокійний і непевний час гармонія його творів обов’язково потрібна людям. «Дворянське гніздо» я ставив двічі. Спочатку в Новосибірську, а потім у БДТ у Кирила Юрійовича Лаврова. Причому в Санкт-Петербурзі це була перша вистава російської класики після смерті Георгія Олександровича Товстоногова (багаторічного художнього керівника БДТ і мого вчителя). Роман «Дворянське гніздо» — тургенєвська перлина за людськими почуттями, за висотою, і за духовністю. Тому, коли Російське посольство запропонувало підготувати вечір Тургенєва, то ми вирішили в основу покласти «Дворянське гніздо». Але, крім цього, в творчості Івана Сергійовича для мене дуже цікавий цикл його віршів у прозі. Я відібрав два абсолютно різнi твори — найліричніший «Как хороши, как свежи были розы» і найбільш сатиричний, жорсткий, безпощадний «Два четверостишья». А до музичної частини включив вiдомий тургенєвський романс «Утро туманное, утро седое». Ми були обмежені часом. Але раді, що наша композиція глядачам сподобалася».
Шкода, що зала в амбасаді невелика і мало глядачів побачили цю композицію. «Може, варто цю роботу перенести на сцену Театру ім. Л. Українки?» — запитували в Резниковича. Режисер із усмішкою зазначив: «Ми подумаємо, як це можна буде зробити».
Дипломатичні вечори в російському посольстві вже стали не лише традиційними, але й модними. Їх із нетерпінням чекають не лише дипломати, але й політики, бізнесмени, діячі науки і культури. Віктор Степанович Черномирдін, як привітний господар, кожного разу обіцяє, що буде цікаво, й слова свого завше дотримується.