Касетний фарс

Учора тижневик «Столичные новости» опублікував «сенсацію». Як твердить Дмитро Понамарчук, «власноручного виготовлення». Цією «сенсацією» автори її ідеї, напевно, хотіли показати, що підслуховувати можна і того, хто підслуховує, або як вони самі подали у висновку «Від редакції», що «на кожну касету знайдеться інша касета» і самі, записуючи і скандалячи, закликали «закінчувати з різними магнітофонними скандалами». Під заголовком «Сенсация: новая пленка Понамарчука» «СН» з початком на першій сторінці розмістила запис «разговора, судя по всему, двух друзей. Голос одного из них, — йдеться у публікації, — очень напоминал голос Вадима Рабиновича. А голос второго — простуженный голос Дмитра Понамарчука». Нічого, щоправда, сенсаційного в самій розмові немає, хоч вона і витримана в дусі усіх попередніх «касетних скандалів» — з використанням нецензурної лексики.

Учора «День» запитав Дмитра Понамарчука:

— Як ви почуваєте себе в ролі того, кого записують?

— «Ця комедія була спрямована на те, щоб знівелювати резонанс в суспільстві щодо правдивих документів, які я оприлюднив 9 січня. Вони мавпували повідомлення, яке зробили ЗМІ після моєї прес-конференції, з метою звести все до фарсу.

Опублікована моя розмова з Рабиновичем насправді мала місце. Рабинович подзвонив мені і повідомив, що вже декілька днів хоче зі мною зустрітись. Я погодився. Я прийшов до нього і в окремому кабінеті відбулася ця розмова.

— Ви не підозрювали, що вас записують?

— Не знав. Але під час розмови мене здивували довгі монологи Рабиновича.

— Але ви не думали, що вас записують?

— Я не боюсь, щоб мене записували.

— І ви нічого не відчували?

— Відчував. Але чисто інтуїтивно. А щодо Рабиновича, то в мене є багато цінніші розмови, де я голос зриваю.

— Ви хочете сказати, що можете пред’явити Рабиновичу зустрічні плівки?

— Та ні, Боже збав. Він не в тому колі. Йому хочеться бути поряд з Ющенком, Омельченком, Медведчуком, Плющем. Це навіть з сьогоднішнього колажу в газеті видно. Але він не там. А щодо того, що, як вони пишуть, «в редакции оказались пленки», то це — «понти для приїжджих». Вона не «оказалась». Вона там була. З одного поверху на інший перенесли». Відповідаючи на запитання «Дня», чому після оприлюднення Дмитром плівок з записом його нещодавні колеги з НРУ(є) (нагадаємо, що Д. Понамарчук посідав 5-те місце в партійному списку блоку «Народний Рух України») рішуче відмежувалися від нього, Понамарчук відповів, що, на його думку, «вони зробили це з переляку, крім того, вони відчули на собі тиск. З різних сторін, тому що тиснуть на них всі, кому не лінь. Вони не змогли дати власну оцінку тому, що відбулося». Одночасно, Дмитро практично ніяким чином не відреагував на заяву комісії з журналістської етики, що рішуче засудила його вчинок з оприлюднення плівок. Крім майже ющенківського «хай це буде на їх совісті», «День» не зміг почути від колишнього прес-секретаря Народного Руху України жодної більш-менш чіткої і зрозумілої позиції. Разом з тим, він зауважив, що заява комісії більше схожа на вирок суду. При чому його думкою ані про мотиви, ані про обставини його вчинку ніхто з членів комісії не поцікавився.

Під час розмови з Дмитром Понамарчуком ми отримали інформацію, що на прес-конференції комісії з журналістської етики директор інформаційного агентства УНІАН Михайло Батіг повідомив, що він відмовив Д. Понамарчуку в проведенні другої прес-конференції (перша, 9 січня, на якій і були оприлюднені записи, відбулася саме в УНІАН. — Авт. ), посилаючись на те, що «інформація була добута незаконними методами, а також з етичних міркувань», «День» попросив Дмитра прокоментувати це повідомлення:

— Так, це правда. Справа в тому, що Батіг працює в департаменті інформації у штабі Ющенка. Міг би так і сказати, мовляв, я працюю в блоці «Наша Україна», Понамарчук є нашим політичним опонентом і до кінця виборчої кампанії він у мене проводити прес-конференції не буде». Я б його зрозумів. А то все, знову ж таки — «понти для приїжджих». Він що, суддя, що вже виніс вирок, законними чи не законними способами проводився запис?

До речі, Дмитро Понамарчук, хоч і готовий, як він заявив, «сидіти за правду», вже найняв собі адвоката. За 150 грн. В колегії адвокатів Шевченківського району по вул. Артема, 10:

— Я підійшов до чергового адвоката в суботу, розповів йому, що до чого. Він сказав, що я маю заплатити 150 грн. Я одразу дав йому гроші і спитав: «Ви візьметеся за цю справу?» А він: «А стаття яка?» Я відповів: «Стаття 163 нового Кримінального кодексу, частина 2». А він: «Та ви прецедент нам створюєте. За цією статтею ще справ не було».

Інші подробиці так званого «касетного скандалу №2» у викладі Дмитра Понамарчука — журналіста і політика, як він сам себе називає — читайте в наступному номері «Дня».