Коли немає аргументів... спалюють книжки

Божевілля, яке позавчора влаштували активісти ПСПУ в Сімферополі зі спаленням підручників з історії України, української та російської літератури було досить широко показано в ЗМІ. Проте, за словами президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, належної оцінки цій події журналісти ще не дали. Своєрідним чином на цю акцію відреагувала заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман. «Боротьба з книгами, хоч якими ці книги були б, в усі часи вважалася варварством. Я розумію, що «помаранчева» влада робила великі перекоси в гуманітарній політиці. Але я проти того, щоб боротися з ними їхніми методами. Давайте змагатися ідеями. Давайте дискутувати, разом виробляти концепцію гуманітарної політики. Разом писати нашу історію. Але в ній не повинно бути фактів про спалення бібліотек», — зазначила вона.

Тим часом Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, члени якої з власного досвіду знають яким трудом нам дістається українська книга, миттєво відреагували на дії сімферопольських активістів. Правління асоціації підготувало лист-звернення до перших осіб держави, а також до Генерального прокурора України Олександра Медведька:

«...Вчора було продемонстровано усьому світові акт вандалізму, який свідчить, що процес моральної та духовної деградації українського суспільства впав до рівня, який ставить під сумнів його приналежність до переліку цивілізованих країн.

На центральній площі Сімферополя демонстративно палили книжки... Вандали, заглядаючи в телекамери, кричали, що спалюють книжки, які, на їхню думку, не так, як вони це розуміють, подають історію України.

Це жахливе видовище повернуло нас до ще зовсім недалекої з точки зору історії події спалення 10 травня 1933 року німецькими фашистами тисяч книжок, які теж, на їхній погляд, «не тому» вчили німецьку націю.

Суспільство, в якому перестають відрізняти причини від наслідків, де в моральному полі розмита межа між дозволеним і недозволеним, де замість цивілізованої полеміки з опонентами починають спалювати книжки, може розраховувати лише на зловісну для народу перспективу.

Спалення книжок ніколи не було кінцем, а лише початком усього того страшного, що може очікувати суспільство, душа, розум і совість якого заснула. Ми розуміємо, що ті, хто палив книжки в Сімферополі, вже покарані, цією дією покривши ганьбою і себе, і своїх близьких, однак, залишаючи непоміченим і не засудженим сам факт вандалізму, ми фактично засвідчуємо свою причетність до цього злочину, а значить запалюємо зелене світло перед тими, хто сьогодні палить книжки, на сторінках яких зафіксовані неприйнятні для них погляди авторів, а завтра знищуватиме самих носіїв цих поглядів.

Тому Правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів вимагає від органів виконавчої та законодавчої влади офіційної оцінки акту вандалізму, що стався в Сімферополі».