Коли в державі нема попиту на таланти, вони змушені пропонувати себе іншим
Знайти себе в Україні — можна, але реалізувати — складніше. І поки наша влада займається іншими важливими справами, поляки знаходять способи заохотити українських митців. Якщо ви художник, музикант, музейний працівник, реставратор, спеціаліст з охорони пам’яток чи перекладач з польської мови — можете сміливо брати участь у конкурсі «GAUDE POLONIA». Здобувши в ньому перемогу, ви отримаєте піврічну стипендію від Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
З одного боку, цей конкурс допомагає розкрити і реалізувати молодим людям свої таланти. Але чи не криється за ним переманювання української розумової сили за кордон? Пояснити «Дню» цю ситуацію погодилася радник Посольства Польщі в Києві Олександра Гнатюк.
— Ідея проводити такий незвичний конкурс виникла через те, що Польща зацікавлена у розвитку культурних зв’язків з Україною. А підтримувати творчих людей треба скрізь і завжди, незалежно від національності та місця проживання. Тому за ініціативою Міністерства культури та національної спадщини був організований цей конкурс. Його переможці півроку отримують стипендію у розмірі двох тисяч злотих, проживаючи від першого лютого до 31 липня на території Польщі. Побувавши у нашій країні, вони набувають нового досвіду, по- іншому починають дивитися на свою творчість, зав’язують контакти із польськими колегами, що дуже важливо для їхнього розвитку у майбутньому. Хочу запевнити, що цей конкурс переслідує лише одну благородну мету — взаємне збагачення культур України та Польщі.
Якщо ви вже загорілися бажанням побувати в Польщі і виграти солідну стипендію, а це близько 700 доларів щомісяця, маєте трішки попрацювати. Іншими словами, для участі в конкурсі потрібно надіслати власний культурний проект, який розкриватиме ваші здібності. Перекладачі мають вказати, що саме вони хочуть перекласти польською мовою, художники й представники інших напрямів мистецтва — зібрати гарне портфоліо. До проекту слід додати кілька рекомендацій від професорів або мистецьких установ, творчих спілок польською мовою. До речі, знання польської мови хоча б на початковому рівні — обов’язкове.
За словами пані Олександри, усі ці документи — це творчий шлях людини до перемоги. Бо саме на основі проектів та рекомендацій Національний культурний центр у Варшаві вирішує, кого з українських митців запросити до Польщі. Організувати своє дозвілля та роботу з польськими колегами допомагають українцям куратори.
«Результати своєї роботи українські митці презентують у формі виставок, видань книг, відреставрованих пам’яток тощо, — розповідає Олександра Гнатюк. — Досить успішною презентацією польської культури, на мій погляд, був переклад творів сучасної польської літератури Олександром Бойченком. Його переклад був надрукований у черговому випуску журналу Юрія Андруховича «Потяг 76».
Як розповіла пані Олександра, стипендіальна програма передбачає пошук талантів не лише в Україні, а у всій Центрально-Східній Європі. Та чомусь, за її словами, найчастіше до Польщі приїздять саме українці. Мабуть, це ще раз доводить те, що наш народ безмежно талановитий. Але чому ж про це більше турбуються поляки, а не ми — українці?
