Кому вигідне зникнення Гонгадзе

Учора протягом дня, як і раніше, не було ніякої змістовної інформації про долю Георгія Гонгадзе. За фактом зникнення керівника проекту Інтернет-газети «Українська правда» прокуратура Печерського району мiста Києва порушила кримінальну справу згідно зi статтею 94 Кримiнального кодексу «умисне вбивство», повідомив начальник ГУМВД у Києві Юрій Смірнов . У той же час він відмітив: «На сьогодні достовірно сказати, убитий він чи живий, не можна». За словами Ю Смірнова, відпрацьовується 3 версії зникнення журналіста — «здійснення злочину на грунті його неприязних стосунків з жінкою», «на професійному грунті» та «на грунті інших особистих конфліктних ситуацій».

За повiдомленнями агентства Інтерфакс-Україна, хід розслідування перебуває під особистим контролем Президента й міністра внутрішніх справ України. Кабінет Міністрів України в середу заслухав інформацію першого заступника міністра внутрішніх справ Миколи Джиги про хід розслідування справи за фактом зникнення журналіста Георгія Гонгадзе. У середу «Дню» в центрі громадських зв’язків Головного управління МВС у Києві лише повторили інформацію, що була передана у вівторок агентством Інтерфакс-Україна. При цьому додали, що карна справа згідно з статтею «умисне вбивство» була порушена у зв’язку зі значним суспільним резонансом даної події.

Незважаючи на ці заяви представників міліції, у журналістів залишається багато інших запитань. Чому, скажімо, немає ніякої інформації від СБУ? Чи є вже хоча б якісь реальні зачіпки, що дозволяють висувати більш змістовні, ніж було досі, версії щодо того, що трапилося? Очевидно, на ці та інші питання представники силових структур могли б відповісти на прес-конференції. Чому вона досі не відбулась?

Тим часом, у середу ряд заяв зробили політики. Виступаючи в середу на засіданні ВР, лідер партії «Собор» Анатолій Матвієнко заявив, що він наполягає на заслуханні звіту міністра внутрішніх справ у зв’язку зі зникненням Георгія Гонгадзе і вимагає створити слідчу депутатську комісію для здійснення громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів. Депутатська група «Відродження регіонів» розділяє стурбованість громадськості з приводу зникнення журналіста Георгія Гонгадзе і вимагає якнайшвидшого проведення розслідування. Про це говориться у зверненні депутатської групи «Відродження регіонів» за підписом лідера групи Олександра Волкова, яке було розповсюджене в середу у Верховній Раді. Разом з тим членів групи «Відродження регіонів» «насторожують спроби певних політичних сил використати цей факт заради досягнення особистих сумнівних цілей».

У читачів та глядачів може виникнути питання: чому ми так пильно стежимо саме за долею Георгія Гонгадзе? Хіба не відбувається подібне з сотнями людей інших професій — і практично залишається непоміченим? Приймаючи саму можливість такого запитання, ми, проте, наполягаємо не тільки на тому, що журналісти свою цехову солідарність можуть виявити саме так — через суспільний резонанс. І не в тому тільки справа, що Георгій значною мірою помітна особистість в країні. Головне, як нам здається, — у тому, що становище журналістів у державі за природою їхньої професії є ніби лакмусом стану суспільства загалом. Дайте вiдповiдь на запитання, який стан журналістики, який рівень її взаємовідносин із владою і який її авторитет серед населення, які функції вона виконує в державі — і ви отримаєте відповідь на запитання про те, яким є саме суспільство.

Уже в двох своїх подачах (див. «День» №№ 168 і 169) про зникнення Георгія ми підкреслювали, що аж ніяк не ідеалізуємо його і досить критично оцінюємо багато чого в його діяльності: починаючи від деякої «всеїдності», яка дозволяла йому працювати конкретно на певні політичні структури, в різний час — на різні, гранично різні за своєю ідеологією, до використання часто неперевiреної, однозначної інформації. Так само ми можемо говорити про те, чому з того ж сайта FLB передруковувалися компромати на одних українських політиків і вилучалися — на інших... і т. д., і т. п. Але — це все питання, які можна було ставити Георгію в дискусії. І жодне з цих запитань не могло б бути виправданням нашого мовчання в ситуації біди.

«День», як і раніше, друкує коментарі експертів щодо того, що сталося.

КОМЕНТАРI

Після того, як на четвертий день після зникнення журналіста Георгія Гонгадзе не було ніякої інформації щодо його місцезнаходження, окрім таємничого телефонного дзвінка у понеділок в посольство Грузії, і в якому серед трьох людей, які ніби знають про місцезнаходження журналіста, було названо прізвище депутата Олександра Волкова, знайти цього депутата у приміщенні парламенту видавалось майже неможливим. Шанс давала тільки призначена у середу після великої перерви нарада депутатської більшості, де Волков мав бути обов’язково і біля дверей якої я збирався поставити депутату запитання щодо долі Гонгадзе.

Все виявилося простіше: Олександр Волков з’явився в парламенті опів на дванадцяту і на прохання дати інтерв’ю одразу погодився. На тридцятій секунді навколо нас з Волковим скупчилась величезна кількість озброєних телекамерами «шакалів пера». Було видно, що Олександр ВОЛКОВ був готовий до запитань, а тому говорив спокійно і врівноважено:

— Те, що відбувається, — це дивні справи. Люди, які задумали цю провокацію, думають залишитися безкарними. Ми знайдемо, хто стоїть за цим. Я впевнений, що зникнення Гонгадзе пов’язано з його професійною діяльністю. Це справа політична. Щодо мене, то нічого компрометуючого Волкова цей журналіст не опублікував. Вiн мене не критикував. Він тільки передруковував матеріали із різних видань, яких повно ходить в Інтернеті, і яким вже по багато років. Цей бруд проти мене запускається вже давно, проте Гонгадзе не має до цього відношення. Слід зробити все, щоб якнайшвидше розкрити цю справу. Якщо раніше справи про замахи на журналістів не доводилися до кінця, то зараз це слід таки зробити. Це можна зробити, якщо дуже цього хотіти. Ще раз наголошую, що це справа політична, причому шита білими нитками. Я не буду називати тих, хто стоїть за цим. Запитайте про це краще тих, хто висловлює різні припущення, і щодо мене теж. Мені дуже прикро, що в брудних політичних іграх може постраждати людина, яка до них непричетна. Дуже б хотів, щоб все закінчилось добре для Гонгадзе, щоб його знайшли неушкодженим.

Депутат виявив готовність увійти до складу депутатської слідчої комісії, що стане займатися вивченням обставин зникнення журналіста, якщо така комісія буде створена.

Коментуючи інформацію невідомого, який подзвонив у грузинське посольство і назвав серед людей, хто може щось знати про долю Гонгадзе, міністра внутрішніх справ Кравченка, Волкова і кримінального авторитета, депутат відзначив, що коментувати треба тому, хто дзвонив. А на наступне питання, чи не була це провокація проти нього, Волков відповів риторичним питанням: «А як ви думаєте?» І, підкресливши, що справа шита білими «суворими нитками», сказав: «Але те, що за цим стоять професіонали, які чи сьогодні, чи раніше працювали у спецслужбах, це — сто відсотків».

Майже водночас і на тому ж самому місці біля входу до залу засідань ВР свою точку зору на «справу Гонгадзе» висловив депутат Олександр ІЛЬЯШКЕВИЧ:

— Не можна доручати розслідування справи про зникнення Гонгадзе тим, кому її доручили. Якщо вони будуть цим займатися, сценарій майже відомий. Після кількох місяців виявиться, що Гонгадзе ніби колись давно позичив і не віддав комусь гроші чи ще яка-небудь подібна версія буде. Тобто як справу політичну зникнення Гонгадзе розглядати не будуть. Їй нададуть кримінального відтінку, може, навіть знайдуть у злочинному середовищі когось, на кого можна покласти відповідальність за те, що сталося. Якщо ж ми хочемо об’єктивного розслідування, то цим повинні займатися люди, які не залежать від нинішніх керівників правоохоронних органів, бо вони ще не розкрили жодної із справ, які мали політичний підтекст.

Наталя ПЕТРОВА, IREX ProMedia, консультант програми правового захисту і освіти:

— Я не знаю, яку інформацію мають у своєму розпорядженні органи внутрішніх справ, на основі якої прокуратура Печерського району мiста Києва порушила справу саме за статтею 94 Кримiнального кодексу «умисне вбивство». Можливо, в їхньому розпорядженні є якісь явні докази, але мені здається, що це не зовсім коректно.

Підстави для порушення подібної кримінальної справи передбачає стаття 94 Кримiнально-процесуального кодексу. У ній визначені конкретні випадки і, зокрема, зазначено, що кримінальна справа може бути порушена також у тих випадках, коли є достатні підстави, що вказують на наявність ознак злочину.

На сьогодні нам відомо тільки, що Георгій зник. А в офіційних повідомленнях мовиться про те, що органи внутрішніх справ розглядають декілька версій цього зникнення. Але правоохоронні органи, ймовірно, мають певні підстави для прийняття подібного рішення.

Микола НЕСЕНЮК, «День»