Коротко / УКРАЇНА

Президент України відвідав пам’ятні місця Кримської війни

Леонід Кучма у середу відвідав з робочою поїздкою Севастополь, під час якої побував на місцях поховання учасників Кримської війни 1853 — 1856 років, повідомляє прес-служба глави держави. Л. Кучма побував біля гори Гасфорт, де ознайомився з історією італійського кладовища. На цьому кладовищі були перепоховані останки загиблих воїнів Сардинського корпусу, яким командував генерал- лейтенант Альфонс Ла-Мармор. Усього у Кримській кампанії італійські війська втратили понад 2 тис. вояків. На території некрополя було споруджено каплицю, зруйновану в період Великої Вітчизняної війни. Президент також відвідав Англійське та Французьке військові кладовища під Севастополем, зруйновані в роки війни, та ознайомився з планами їх відновлення. Л. Кучма оглянув місце, де буде споруджено Турецький меморіал, місця битв біля Інкермана та Балаклави, а також Свято-Микільський некрополь — братське кладовище захисників Севастополя 1854 — 1855 років, де поховано 50 тисяч генералів, адміралів, офіцерів, солдат і матросів. Він також оглянув могили загиблих під час трагедій на підводних човнах «Новоросійськ», «Комсомолець», «Курськ», повідомляє Інтерфакс-Україна. Відповідаючи на запитання журналістів про часті поїздки під час відпустки, Президент наголосив, що повинен знати, що відбувається у країні, і, зокрема, у Криму. «Ви добре знаєте, що наступного року виповнюється 150 років Кримської війни. Її по-різному оцінюють історики, як за часів Радянського Союзу, так і сьогодні. Це справді історична дата — загинуло багато як українців, так і росіян, англійців, французів. Пам’ять повинна жити, це — наша історія!». У березні нинішнього року глава держави підписав указ «Про 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853 — 1856 років». Згідно з документом, Кабінету Міністрів доручено розробити план заходів до ювілею. При цьому, зокрема, необхідно передбачити впорядкування місць поховань учасників Кримської війни та пам’ятників загиблим, проведення міжнародних науково-практичних конференцій, художніх виставок, видання монографій, науково-популярної та історичної белетристики.

Посольство США запалило «Свічадо»

У Дніпропетровську відбулася презентація першого випуску україномовного альманаху «Свічадо». Появу подібного видання місцева національна інтелігенція чекала давно, оскільки в нинішній нелегкий час дніпропетровським письменникам, літературним критикам та мистецтвознавцям свої твори публікувати практично ніде. Тепер же, за підтримки Посольства США в Україні, у них з’явилася друкарська «трибуна». Застрільниками створення альманаху виступили активісти первинної організації журналістів-інвалідів НСЖУ, яких зацікавила торішня ініціатива Фонду розвитку українських ЗМІ при посольстві Сполучених Штатів, направлена на підтримку вітчизняної преси. Прохання про надання гранта там задовольнили, що й дало можливість сплатити всі витрати, пов’язані з випуском нового видання. Альманах «Свічадо», повідомила його редактор Лідія Литвин, розрахований на широке коло читачів, яких цікавить не бульварне чтиво, а відродження національної культури. «Не випадково, — сказала вона, — вже в перших номерах альманаху буде опубліковано не тільки прозаїчні та поетичні твори, а й глибокі дослідження вчених про відомого дніпропетровського письменника Василя Чапленка, школу придніпровського іконопису, і навіть мистецтвознавча стаття голови місцевої єпархії УПЦ КП о. Адріана про знаменитого українського композитора Артемія Ведела». Передбачається, що альманах виходитиме не рідше двох разів на рік, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».

У Харкові — черговий прецедент на мовному грунті

Слідом за школами почалася русифікація урбанонімів. Зокрема, харківський мікрорайон «Джерела» від самого свого початку інакше як «Джерела» не йменувався. А ось вулиці Джерельній не пощастило. Свого часу в паспорти її мешканців було вписано українську транскрипцію з російської — «Роднікова». В такому ж мовноперекрученому варіанті в офіційному міському реєстрі урбанонімів передавались й інші українські назви. Наприкінці минулого року міська рада ліквідувала мовні покручі на зразок «Цвєточної», «Кузнечної» чи «Самолітної». Але вже за півроку на вимогу супротивників української мови місцеві можновладці знову повернули все на круги своя. Принаймні, щодо вулиці Джерельної. У коридорах Харківського міськвиконкому подейкують, що це не остання витівка регіонального рівня. На черзі — зміна інших назв вулиць та провулків міста, повідомляє Микола СУХОМЛИН, Харків.