Коротко / УКРАЇНА

Новий міст зв’яже Україну та Румунію

Під час недавніх відвідин Закарпатського регіону офіційною румунською делегацією на чолі з Державним секретарем Міністерства інформації Румунії Васіле Іонеску Дору було прийнято остаточне рішення про будівництво мосту між Україною та Румунією, повідомляє прес-служба облдержадміністрації. Керівництво краю поставило питання перед урядом про надання цьому пункту пропуску на українсько-румунському кордоні статусу міжнародного. Під час зустрічі в Ужгороді йшлося про виконання конкретних домовленостей, які були досягнуті між керівництвом Закарпаття та офіційним Бухарестом під час їхньої зустрічі на початку року. Нині активно триває робота з підготовки спільних транскордонних проектів у сфері туризму на базі солоних озер Карпатського краю та створення культурних центрів етнічних румун та українців у смт. Солотвино Тячівського району та румунського м. Сігет. Йшлося і про підтримку румунськомовної преси в Закарпатті. Нині така посильна допомога (у вигляді комп’ютерної техніки) вже надана газеті «Мараморошани» (смт. Солотвино), на черзі ще одне обласне закарпатське видання румунською мовою — газета «Апша» (м. Тячів). Румунською стороною виділено кошти і на ремонт Солотвинської ЗОШ №2 з румунською мовою навчання та надається відповідна організаційна і методична допомога також i місцевому новоствореному румунському ліцею. Проте залишається ще і чимало невирішених питань. Одним із таких є, зокрема, і відкриття в Ужгороді консульської установи сусідньої Румунії. До цієї проблеми сторони вирішили знову повернутися під час наступної зустрічі, запланованої на червень цього року в м. Бая-Маре, повідомляє Василь ЗУБАЧ , Ужгород.

Пожежника за врятування дiтей пропонують нагородити

Учора до Києва відправлено подання для нагородження орденом «За мужність» III ступеня старшого пожежного Кам’янець-Подільської СДПЧ-5 Дмитра Цвіляка. «Дмитро Вікторович заслужив цю високу нагороду. Ризикуючи життям, він урятував 13-літнього Сергія Єфімова і його молодшого брата Дмитра, учнів школи-інтернату», — повідомив для «Дня» начальник Хмельницького облвідділу держпожбезпеки МНС Петро Томчишин. Відтак розповів про надзвичайну ситуацію, в якій опинилися 17 травня Сергій і Дмитро: «О 15 годині 35 хвилин на пункт зв’язку СДПЧ-5 у Кам’янці-Подільському надійшло повідомлення, що у ніші скелі поміж музеєм «Стара фортеця» і баштою «Водяний колодязь», на висоті 30 метрів від землі, опинилися діти. Виявилося, що брати якось спустилися з вершини скелі до тієї ніші, а далі їм було просто неможливо просуватися, за крок — провалля. І повертатися назад було вкрай небезпечно. Навіть досвідчені альпіністи без спорядження самі не наважилися б шукати якийсь вихід із цієї пастки. «За сім хвилин на місце пригоди прибула варта пожежників. Начальник варти доручив справу порятунку дітей, які вже чотири години перебували в біді, 24 річному Дмитру Цвіляку. По сходах зачепленої за вершину скелі штурмової драбини пожежний опустився в цю нішу, відтак, застосувавши надійні мотузки і пожежні пояси, підняв братів у безпечне місце. Вони, як визначили лікарі, були у стані афекту», — продовжив Петро Томчишин. У реляції написано, що старший сержант внутрішньої служби Д. В. Цвіляк закінчив технікум, від 2000 року — на службі в СДПЧ-5, грамотний, урівноважений, авторитетний серед колег. Завжди виявляє відповідні до ситуації дiї. «На моєму місці так учинив би кожен громадянин України», — вважає представлений до високої нагороди Дмитро Цвіляк, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».

Донецький університет — знову серед кращих

Уже майже 20 років Донецький Національний університет бере участь у конкурсі «На здобуття премій для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів за кращу наукову роботу». Премії присуджує Національна Академія наук України за роботи в області природних, технічних і суспільних наук і вони є одними з найпрестижніших у країні. Щороку 26 чоловік — 13 молодих учених і 13 студентів із різних ВНЗ України — отримують дипломи встановленого зразка і винагороду в розмірі 2000 гривень за кращі наукові роботи, відкриття, розробки. І ось уже п’ять років серед призерів обов’язково є представники Донецького національного університету. Цього року ДонНУ подав на конкурс 19 робіт, і шiсть із них було визнано кращими. Двi — в номінації для студентів (переможцями стали Курінна Христина, випускниця математичного факультету, і Кравченко Володимир, випускник економіко-правового факультету), три — у номінації для молодих вчених (Лиманський Дмитро, аспірант математичного факультету, група вчених математичного факультету, в складі якої Авдюшина Олена, Вакуленко Сергій і Качан Юлія та Давидова-Бєлая Анна, докторант філологічного факультету). Крім того, одну роботу було відзначено почесною грамотою. Потрапити до числа переможців надто складно, відбір проводять на трьох рівнях — спочатку на рівні факультету, потім на рівні вченої ради університету, і тільки потім дані подають до Академії Наук. Саме тому такий успіх можна вважати досягненням як університету, так і молодих учених, які вже вкотре доводять авторитет своєї альма матер серед інших вищих навчальних закладів нашої країни, повідомляє Анна ХРИПУНКОВА , Донецьк.

Караїми не хочуть зникнути

У Євпаторії і Бахчисараї (Крим) відбувся II з’їзд караїмів України. Перший з’їзд було скликано ще 1917 року і пізніше багатьох його учасників репресували. Як розповів для «Дня» Голова Всеукраїнської асоціації караїмів Юрій Катик, у з’їзді взяли участь 28 делегатів і понад 120 гостей, які представляли караїмські громади всієї України, Санкт- Петербурга, Москви та інших регіонів розселення народу. З’їзд отримав кілька десятків привітань від караїмських громад і асоціацій, які з різних причин не змогли приїхати — із Литви, Польщі, Туреччини та інших країн. Гостями з’їзду були представники громади кримчаків і кримськотатарського народу. Делегати побували на місцях історичного помешкання караїмів, в Євпаторії та Джуфт-калі, організували кілька фольклорних концертів, здійснили молебні в кенаса Євпаторії та Джуфт-калі, побували на родовому кладовищі народу Балта-Тиймез. Головними питаннями, які обговорював з’їзд, були проблеми збереження етносу, релігії, культурно-історичної спадщини. Згідно з переписом 2001 року, в Криму живуть 560 караїмів, в Україні — 740 чоловік. У всьому світі, за підрахунками представників народу, ще живуть не більше 1200 караїмів. За такої чисельності повне збереження народу неможливе, проте, учасники з’їзду говорили про необхідність збереження культурно-історичної спадщини і надання допомоги представникам народу в збереженні культури і традицій. Зокрема, досі не виконано Указ Президента України про передачу релігійним громадам караїмів культових будівель не тільки в Криму, але й у Києві, повільно виконується рішення Ради міністрів Криму про збереження культурно- історичної спадщини кримчаків, караїмів і кримських татар. Делегати говорили про необхідність квот для навчання караїмської молоді у вищих навчальних закладах країни, активізації пошукової, наукової, видавничої роботи. Учасники з’їзду прийняли Звернення до Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, органів влади Криму з проханням вжити заходів щодо збереження культурно-історичної спадщини зникаючого народу, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , Євпаторія — Бахчисарай — Сімферополь.