Коротко / УКРАЇНА

«Скнилів»: рядові під вартою

Володимир Топонар, пілот літака Су-27, який наприкінці липня цього року розбився під час авіашоу на Скнилівському летовищі у Львові, перебуватиме в тутешньому слідчому ізоляторі до 9 грудня. За словами судді військового суду львівського гарнізону Олександра Яременко, якщо Генпрокуратура зробить подання про продовження термінів утримання його під вартою, то Топонару доведеться провести у СІЗО ще 2 місяці. Однак адвокат пілота Олена Іващук вважає, що утримання її підзахисного під арештом не є доречним: Топонар від слідства не ухилявся, давав усі необхідні свідчення, а стан зоров’я пілота не дозволяє йому перебувати в СІЗО. Проте її апеляцію на рішення війського суду Львівського гарнізону військовий Апеляційний суд західного регіону не задовольнив. Тим часом дружина утримуваного четвертий місяць під вартою заступника керівника польотів Су-27 Юрія Яцюка – Валентина – розпочала голодування. Це сталося після того, як наприкінці минулого тижня не відбулося засідання Львівського військового суду щодо подальшої долі Яцюка. Причиною перенесення судового засідання стала хвороба одного із представників прокуратури. «Прокуратура знущається над моєю родиною, — пояснює мотиви свого голодування Валентина Яцюк, — і без вагомих підстав утримує мого чоловіка в СІЗО». Звинувачує прокуратуру в абсурдному обгрунтуванні утримання Яцюка під вартою і його адвокат Віталій Домашовець. Зокрема, у поданні прокуратури, за словами захисника, зазначено, що наслідки аварії, вік, стан здоров’я, сімейний і моральний стан підсудного, його бездоганна службова характеристика допоможуть Яцюкові... негативно впливати на хід слідства і тому він повинен до 29 квітня наступного року перебувати у слідчому ізоляторі. Водночас звільнено з-під варти колишнього командувача 14-го авіакорпусу ВПС України Сергія Онищенка — з нього взято підписку про невиїзд. Але, як стверджує Віталій Домашовець, в даний час він продовжує службу в Вінниці. Адвокатові видається дивною і та обставина, що екс-командувача ВПС України Віктора Стрельнікова із категорії обвинувачуваного переведено до категорії свідків. Щодо керівника польотів на Скнилівському летовищі Анатолія Третьякова, то він продовжує перебувати під вартою. Доцільність такого запобіжного заходу або його заміна на підписку про невиїзд стосовно нього та Юрія Яцюка суд розгляне, 27 листопада. Якщо, звичайно, нічого не зміниться і ніхто із учасників судового процесу несподівано не захворіє, повiдомляє Юрій КРІЛЬ, «День».

Жертвам голодомору

Минулої п’ятниці у районному центрі Олександрівці Кіровоградської області відбулося відкриття пам’ятного знака «Землякам — жертвам голодомору». Його споруджено за кошти жителів району та благодійників. Близько десяти тисяч жителів Олександрівщини загинуло протягом осені 1932 року — початку літа 1933 року. — Нині дехто говорить, що все це було не так, — сказав в ході скорботного мітингу голова облдержадміністрації Василь Моцний. — Чому ж тоді близько 60 років про ці події заборонялося згадувати взагалі? Про факти, що запам’яталися йому з дитинства, присутнім на мітингу нагадав свідок голодомору Іван Петрович Черкас, місцевий житель. Після освячення пам’ятного знаку до його підніжжя покладено квіти, учасники мітингу вшанували пам’ять земляків хвилиною мовчання, повiдомляє Віктор КРУПСЬКИЙ, Кіровоград.

Комуніст складає повноваження депутата

Учора член фракції Комуністичної партії України, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков повідомив журналістам, що написав заяву про складення повноважень народного депутата України. При цьому він відмовився назвати причину такого рішення. «Дню» на момент здачі номера не вдалося зв’язатися з народним депутатом, однак недавня розмова кореспондента «Дня» з депутатом у парламентських кулуарах дозволяє зробити деякі припущення. У четвер, після призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром України, депутат-комуніст висловив розчарування якістю українського парламенту. Можна передбачити, що саме ситуація навколо Кабміну підштовхнула депутата до такого кроку. Можлива причина №2 — внутрішньопартійні і внутрішньофракційні суперечності. Нагадаємо, що у перших числах жовтня цього року Георгій Крючков був єдиним представником «четвірки», який не підтримав блокування парламенту опозиційними фракціями з вимогами розглянути питання про політичну ситуацію у країні, і брав участь у голосуванні по законопроектах разом з дев’ятьма фракціями більшості. Така поведінка депутата навіть породила чутки про те, що Крючков ніби вирішив приєднатися до більшості. В інтерв’ю «Дню» за 5 жовтня Георгій Корнійович тричі заявив про те, що якби у чомусь був категорично не згодний з керівництвом партії (передусім у тому, що стосується захисту партійних інтересів), або якби керівництво вимагало від нього складення депутатських повноважень, то він негайно б це зробив. Можливо, настав саме такий момент. Між тим, лідер КПУ Петро Симоненко не підтвердив інформацію про складання депутатських повноважень Г. Крючковим. В інтерв’ю журналістам вчора він заявив, що вперше чує про це. А спікер парламенту Володимир Литвин повідомив, що у випадку, якщо Георгій Крючков подасть заяву про складення з себе депутатських повноважень, це питання буде винесене на розгляд у сесійну залу. «Він давно виношував таку ідею», — відзначив В. Литвин.

Iнформацiю пiдготувала Наталя ТРОФІМОВА, «День».

Одна-дві гривні на свободу слова

Рівень довіри наших громадян до вітчизняних ЗМІ протягом минулого року знизився досить відчутно. Про це свідчать оприлюднені вчора на прес-конференції у Києві результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 18 по 28 жовтня. Якщо в листопаді 2001 року «повністю довіряли» і «швидше довіряли» вітчизняним ЗМІ 61,6% опитаних, то тепер таких респондентів — 51,1%. Проте потрібно зазначити, що рівень довіри українців до ЗМІ Росії та західних ЗМІ — ще нижчий: їм «повністю» або «швидше довіряють» — 45,8 і 32,2% відповідно. Рівень свободи слова в Україні велика частина опитаних (30,2 %) оцінила «на трієчку» (за п’ятибальною шкалою). А на запитання стосовно того, чи існує в Україні політична цензура, відповідь «існує» або «швидше існує» дали 73,6% респондентів (тоді як, наприклад, у травні 2002 року так відповідали 65% опитаних). Щоправда, як зазначив директор соціологічної служби Андрій Биченко, що таке «політична цензура», респондентам не пояснювали, тобто люди вимушені були визначати це інтуїтивно. До оголошення журналістами страйку на знак протесту проти політичної цензури, позитивно поставилися б 49,9% опитаних. А ось допомогти, як кажуть, матеріально, зробивши пожертвування у Фонд підтримки журналістів, які втратили роботу внаслідок політичної цензури, готові тільки 34,3% респондентів. Причому суми, які більшість опитаних погодилася б пожертвувати на підтримку журналістів, не перевищують вартості щотижневої газети або якого-небудь масового журналу: 34,4% погодилися б витратити на ці цілі одну- дві гривні, 29% — три-п’ять гривень, а 20,1% — п’ять-десять гривень... Iнформацiю пiдготував Михайло МАЗУРІН, «День».