Коротко / УКРАЇНА

Євросоюз допомогає українським прикордонникам і собі

За останні чотири роки на Сумщині було затримано 3,5 тисячі нелегалів, що є свідченням аж надто великої прозорості ділянки кордону, яку пильнує Сумський прикордонний загін. Аби зміцнити цю ділянку, нещодавно Європейським Союзом було прийняте рішення про виділення Сумському прикордонному загону 2,5 мільйона євро на технічну модернізацію військового формування. Як відзначив прибулий до Сум представник ЄС — експерт прикордонного менеджменту Ернст Шух, Європейська комісія зрозуміла, що проблема нелегальної міграції виникає за межами Євросоюзу. Який, аби убезпечити себе від нашестя нелегалів, вирішив насамперед зміцнити українсько-російський кордон, а вже потім дбати про посилення прикордонної смуги, яка проходить по периметру Польща-Словаччина-Угорщина-Румунія.

Зараз європейські й українські експерти зайняті підготовкою міжнародних тендерів для закупіві необхідного прикордонникам технічного обладнання: сучасних комп’ютерних систем, програмного забезпечення, засобів зв’язку, приладів нічного бачення тощо.

В разі успішного здійснення цього проекту Єврокомісія буде розглядати питання про виділення коштів для зміцнення ділянок українського кордону, повідомляє Сергій ХАНІН, Суми.

Кадрові жертви опалювального сезону

Сьогодні змерзлим у своїх квартирах і офісах громадянам Хмельницького, мабуть, стане тепліше від непересічної новини. «Виконком ухвалив: запропонувати в.о. міського голови Олександрові Віннікову розірвати контракт з директором підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» Миколою Тацієм», — повідомила для «Дня» про суворе рішення завідуюча інформаційно-аналітичним відділом міськвиконкому Галина Федоришина. Виявилося, що споживачів змушували платити за неодержані послуги. Тому споживачі, «саботували» розрахунки — заборгували підприємству 21 мільйон гривень. Керівники ж «Хмельницьктеплокомуненерго» в той критичний період, коли треба було вести підготовку мереж до осінньо-зимового сезону, найактивніше займалися «облаштуванням адмінбудинку і проведенням ряду інших нецільових витрат коштів». З першими приморозками опинилися у сумній ролі коника з байки — там прорвало трубу, тут чомусь «забули» подати тепло до будинку. Пожильці будинків вийшли на вулицю Чорновола, продовжили похід аж до міської ради. Відбулися кадрові пертурбації і у центрі управління житлово-комунальним господарством міськвиконкому. Пожильці будинків, які взяли участь у складанні актів про низькі температури повітря у помешканнях, привітали ці суворі рішення. Досі міськвиконком не був таким критичним і вимогливим, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

TV Азербайджану відкрило корпункт у Києві

У четвер у Києві відбулася презентація кореспондентського пункту Азербайджанської державної телекомпанія (АзТБ) в Україні. Угоду про співпрацю між Національною телекомпанією України та Державною телерадіомовною компанією Азербайджанської Республіки було підписано ще 1993 року, однак унаслідок низки причин вона залишалася нереалізованою. Таким чином, відкриття представництва азербайджанського ТБ в Україні стало першим кроком для налагодження інформаційного обміну між двома країнами. Що, проте, зрозуміло: для державних телекомпаній колишніх союзних республік відкриття корпункту за кордоном — часто недозволена розкіш. Так, наприклад, за словами Надзвичайного й Повноважного посла Азербайджанської Республіки в Україні, республіках Білорусі й Молдові Талята Алієва, у Азербайджанської державної телерадіокомпанії, крім нового українського корпункту, є представництва лише в Російській Федерації та в Туреччині. У НТКУ закордонних корпунктів поки немає взагалі. Однак, як було повідомлено на презентації, в планах — відкриття й представництва українського ТБ в Азербайджані. А поки представництво АзТБ в Україні, керівником якого призначено спеціального кореспондента Мовсума Асланова, буде не лише готувати сюжети про нашу країну для азербайджанського ТБ, а й сприятиме взаємному обміну інформацією між двома державами, повідомляє Михайло МАЗУРІН, «День».

«Продані» жінки отримуватимуть компенсації від ЄС

Жінки зі Східної Європи, що стали жертвами торгівлі людьми, зможуть за певних умов отримати компенсації від Європейського Союзу. Як повідомляє українська служба радіостанції «Німецька хвиля» (Deutsche Welle), позавчора Європейська комісія запропонувала виплачувати компенсації жертвам терористичних актів та інших злочинів у країнах Євросоюзу. Потерпілим на території ЄС можуть профінансувати медичне обслуговування, а також відшкодувати матеріальні збитки. Насамперед, ідеться про потерпілих громадян або резидентів країн ЄС, однак передбачається, що за певних умов претендувати на відшкодування збитків зможуть і жінки зі Східної Європи, примусово вивезені до країн ЄС для роботи повіями. Як пояснив представник Єврокомісії Леонелло Габричі, спочатку жертви торгівлі людьми повинні звернутися до влади країни перебування і погодитися надати інформацію про постачальників «живого товару». Через кілька місяців після згоди співробітничати з владою жінки можуть отримати легальний статус перебування у країні, і тільки після цього матимуть право звернутися за компенсацією.

Грошей для сільського брандмейстера немає

У ніч на 18 жовтня спалахнула пожежа в одній iз хат у Судилкові Шепетівського району. «47-річного власника будинку, інваліда першої групи, на жаль, врятувати не вдалося. 30-річного односельця, який тієї фатальної ночі рятував нещасного від самотності, госпіталізовано. Є надія, що лікарям вдасться повернути до життя цього постраждалого у вогні», — повідомив для «Дня» начальник Хмельницького облуправління держпожнагляду Петро Томчишин. Він говорить, що «з початку нового опалювального сезону на території краю вже загинули у вогні й чаді 11 громадян». Учора Косогірка Ярмолинецького району прощалася з 46-річним односельцем — згорів у своїй хаті. У Городку пропала сім’я з трьох осiб. Петро Томчишин вважає, що «все через соціальну невлаштованість: хто як може, так і рятується від холоду». Як у печерному періоді. На тому ж рівні й організація пожбезпеки у глухих, віддалених від райцентрів селах. Подекуди, якщо горить, то хоч у рейку бий. Немає зв’язку, аби зателефонувати до «01», викликати вогнеборців. Отож наразі згадався пізніший історичний період, коли з розвитком цивілізації село будувало пожежну каланчу, забезпечувало цілодобовий нагляд за станом пожбезпеки. Ще далеко не скрізь зруйновано ці раритети. Одначе тут-таки виникла інша проблема — немає грошей для зарплатні сільському брандмейстрові, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».