Коротко / УКРАЇНА

В Острозі вперше були представлені оригінальні документи з автографами князів Острозьких

У Національному університеті «Острозька академія» традиційно відбулися Дні Василя-Костянтина Острозького, присвячені 485-й річниці від дня народження князя. В університеті, фундатором якого був В.-К. Острозький, щороку організовуються культурні та освітні заходи на його честь, оскільки Острозька академія сьогодні залишається одним із небагатьох осередків, де пам’ятають і пишаються некоронованим королем України-Руси. За программою відзначення ювілею в Острозькій академії відбувся науковий семінар «Князь Василь-Костянтин Острозький та його доба», де викладачі та студенти представили власні дослідження історичної ролі В.-К. Острозького і специфіки процесів, що відбувалися на українських землях у XVI — XVII столітті. Новий підхід до вивчення історичної спадщини родини Острозьких оприлюднив гість семінару, художник-реставратор Острозького історико-культурного заповідника Микола Бендюк. Його доповідь стосувалася мистецьких та історичних пам’яток, які належали свого часу родині Острозьких. Як відзначив Микола Бендюк, на сьогодні немає комплексних досліджень із цієї тематики, оскільки кожен із дослідників намагається вивчати власну «вузьку» нішу в історії роду Острозьких. Тому назріла потреба об’єднати напрацювання і розповісти про вже знайдені мистецькі, архітектурні та культурні пам’ятки князівської родини. Також під час семінару вперше були представлені оригінальні документи з автографами князів Острозьких із приватної колекції Миколи Бендюка. Донедавна про ці документи було відомо лише деяким дослідникам, а доступ до них був можливий лише в електронному варіанті. Леся БЕНДЮК, Острог.

Львівська міськрада підтримає україномовне книговидання

Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв програму підтримки україномовного книговидання: міська рада планує надавати україномовним видавництвам міста як фінансову, так і промоційну підтримку. Зокрема, йдеться про пріоритетну підтримку випуску соціально значущих видань, поповнення бібліотечних фондів творами місцевих авторів та формування й постійне оновлення асортименту книжкової продукції для забезпечення потреб всіх соціальних груп населення. «Головні цілі програми — створення належної реклами україномовним виданням, збільшення кількості книгарень, підвищення попиту на книжки, а також формування світогляду громадян — виховання почуття національної гідності та підвищення загального освітнього рівня», — розповів «Дню» начальник управління культури ЛМР Андрій Вороновський. І наголосив, що Львів — єдине місто, де виділяють кошти на підтримку україномовного книговидання. Зокрема, минулого року було профінансовано випуск 18 видань, а для шкільних бібліотек придбали близько 15 тис. книжок, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

Журналісти звернулися до Віктора Януковича з «11-ма пунктами»

Громадський рух «Стоп цензурі!» звернувся до Віктора Януковича з відкритим листом, у якому звертає увагу Президента на низку медійних та проблем свободи слова, а також закликає здійснити низку кроків для поліпшення ситуації в інформаційному просторі. Серед найдошкульніших, на думку журналістів, проблем — замовчування певних тем у теленовинах, реформування державного телеканалу в суспільний, розслідування численних злочинів проти журналістів, зокрема, «справи Василя Климентьєва», проблеми із формуванням та діяльністю Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення. Журналісти просять Віктора Януковича «якнайшвидше звернути увагу на ситуацію в інформаційній сфері» та здійснити певні кроки, зокрема, поновити практику щодо відкритих щоквартальних прес-конференцій Президента, запровадити ротацію в журналістському пулі (щоб висвітлювати закордонні візити могли представники різних ЗМІ, не лише лояльних до влади), сприяти реформуванню українських ЗМІ та забезпечити створення системи суспільного мовлення, розробити та внести законопроект «Про прозорість медіавласності», провести нараду з представниками силових структур з їхнім відкритим звітом щодо злочинів проти журналістів, публічно оприлюднити свою позицію з приводу диспаритету висвітлення телеканалами діяльності влади та опозиції на користь влади, дати публічну оцінку ситуації із Нацрадою та довкола телеканалів ТВі, «5 канал», ТРК «Чорноморська», ініціювати обговорення цих проблем у рамках Громадської ради із залученням представників Руху та незалежних експертів, призначити членом Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення за президентською квотою кандидатуру, яку висуне громадськість та підтримає Рух «Стоп цензурі!», гарантувати дотримання медійного законодавства в сфері повноважень редакційних рад в засобах масової інформації. Насамкінець журналісти просять виконати обіцянку, дану майже рік тому, — влаштувати екскурсію до президентського маєтку в Межигір’ї.