Коротко / УКРАЇНА
Зв’язківці напишуть свою «білу книгу»
Уперше в Україні буде зроблено оцінку «електронної готовності» — здатності країни активно оперувати в економічних умовах інформаційної ери. Досвід проведення подібних досліджень за кордоном показав високий ступінь точності у визначенні «больових точок» у галузі інформаційно-комунікаційних технологій. За результатами такої оцінки буде створено «Білу книгу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій та Інтернету в Україні», в якій буде представлено рекомендації щодо стратегії і тактики використання і розвитку ІКТ у рамках економічної реформи. Доктор технічних наук Сергій Азаров так образно охарактеризував послідовність робіт: «Спочатку ставиться «діагноз», а потім на його основі пишеться «рецептурний довідник», у якому вказано, що треба робити і в якій послідовності». На його думку, написання «білої книги» є дуже відповідальним кроком з боку уряду, оскільки, визнаючи її об’єктивність, він бере на себе певні зобов’язання як перед учасниками інформаційного ринку, так і перед інвесторами. Як приклад, С. Азаров назвав проблему 2004 року, коли у світі вичерпається адресний ресурс Інтернету: без втручання держави окремим провайдерам це завдання не вирішити. Ці кроки є підготовчим етапом до розробки довгострокової державної програми «Електронна Україна», яку голова Державного комітету зв’язку та інформатизації Станіслав Довгий назвав програмою входження України до світового інформаційного простору. За словами С. Довгого, програма передбачає впровадження сучасних цифрових технологій в усі сфери нашого життя. Сьогодні усіма визнано, що побудова інформаційного суспільства в Україні є велінням часу, і цей шлях різноманітний: він включає у себе не лише вирішення технічних питань, але й створення соціополісів, підготовку кваліфікованих фахівців, вдосконалення законодавчої бази. За словами заступника голови Держкомзв’язку Андрія Омельченка, у галузі діють понад 200 нормативних актів, багато з яких не відповідають реаліям сьогоднішнього дня. Тому комітет збирається упорядкувати галузеве законодавство, створивши два зведення законів, — кодекс законів про інформацію, телекомунікацію і зв’язок. «Необхідно врегулювати сферу суспільних стосунків, пов’язаних зі створенням і використанням інформації, а також сферу, пов’язану з носіями цієї інформації», — сказав А. Омельченко. Держкомзв’язку розраховує, що до кінця 2002 року програму «Електронна Україна» буде внесено на затвердження Верховною Радою, повiдомляє Петро ІЖИК, «День».
Списочник Ющенка голосував за «За єдину Україну!»
За колишнього голову облдержадміністрації на першій сесії цього представницького органу нового скликання (до нього, слід визнати, в числі інших 75 депутатів було обрано губернатора Сумщини Володимира Щербаня та 8 iз 9 його заступників, а також керівників силових структур) проголосувало 66 iз 69 присутніх у залі народних обранців. На своєму місці залишився і заступник голови Юрій Добровольський. Його переобрання на повторний строк, до речі, дало підставу говорити, що Володимир Щербань, швидше за все, не піде в парламент у блоці Віктора Ющенка, а залишиться на посаді голови облержадміністраціі. Нещодавно, спілкуючись з журналістами, губернатор зазначив, що його вибір між своїм нинішнім постом і депутатським мандатом залежить від того, яке рішення з цього приводу прийме Леонід Кучма. На згаданій вище прес-конференції голова облдержадміністрації сказав, що він поступився б своїм місцем гідним претендентам на цю посаду, однак, за його словами, «лавка запасних у країні невелика». Між іншим, на тій самій прес-конференції Володимир Щербань, відповідаючи на запитання, за кого він особисто голосував на виборах, відверто сказав: «По партійних списках — «За єдину Україну!». Тому що, мовляв, був впевнений у спроможності «Нашої України», де він iшов під 44-м номером, набрати необхідну кількість голосів, а от «владу треба було підтримати, бо вона нічого поганого своєму народові не бажає». Iнформацiю пiдготував Сергій ХАНІН, Суми.
У держави три мільйони кредиторів, які бідують
Близько 2,9 мільйона українських громадян мають заборгованість із зарплати, причому третині з них вона не виплачена за 6 і більше місяців, повідомив учора прем’єр-міністр України Анатолій Кінах, відкриваючи республіканську селекторну нараду з питань забезпечення своєчасної виплати і погашення заборгованості із зарплати, соціальної допомоги сім’ям з дітьми, багатодітним і малозабезпеченим сім’ям у регіонах. На початок квітня 2002 року заборгованість з виплати зарплати в галузях економіки країни становила 2,625 млрд. гривень. Кінах зобов’язав керівників регіонів до кінця нинішнього року погасити заборгованість із зарплати і інших соціальних виплат і попередив їх про персональну відповідальність. «Завдання погашення і ліквідації в поточному році такого ганебного для України явища, як наявність заборгованості із зарплати і інших соціальних виплат, є і буде жорстким пріоритетом у діяльності уряду і всій вертикалі виконавчої влади», — заявив А. Кінах.
Україна зазнає більших, ніж Росія, втрат у торговій війні
Вартість імпорту російських товарів, щодо яких Україна застосувала спеціальні, або антидемпінгові, обмежувальні заходи, майже у 240 разів нижчі за вартість української продукції, стосовно якої у РФ вжито аналогічних заходiв, заявив перший заступник держсекретаря мінекономіки й європейської інтеграції Андрій Гончарук. За його словами, вартість російського імпорту в Україну, до якого застосовано ті або інші обмежувальні заходи, становить $1,82 млн. з розрахунку на рік, а українського у РФ — $430 млн. А. Гончарук також відзначив, що загальна вартість російського імпорту товарів, за якими Україна зробила вилучення з режиму вільної торгівлі з РФ, становить $24,3 млн. Українська сторона проводить також розслідування практично з усіх видів російських автомобілів, обсяг обмежень по яких може становити $90 млн., однак вони, зі слів Гончарука, не застосовані, повідомляє Інтерфакс-Україна. У свою чергу, Росією вилучений з режиму вільної торгівлі український імпорт на $169 млн., а також ведеться розслідування відносно товарів з України на $145 млн.
Вдала кар’єра починається з наукової конференції
Учора в Національному університеті ім. Т. Г. Шевченка фінішувала 69-та науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України в ХХI столітті», яка щорічно відбувається з ініціативи ректорату та Наукового студентського товариства. Метою проведення цього заходу є залучення студентів до наукових досліджень сучасних проблем як окремих підприємств, галузей і регіонів, так і країни загалом. За два дні близько 640 студентів мають можливість поділитися своїми науковими розробками і думками стосовно шляхів розвитку української економіки, а також подивитися на проблематику нашого суспільства з погляду соціології і психології. Порядок роботи конференції передбачає проведення пленарного засідання, на якому переважно нагороджують лауреатів всеукраїнських і міжнародних конференцій, конкурсів, олімпіад, і роботу в тридцяти секціях за спеціалізацією кафедр. Основний плюс таких конференцій, як зазначають її організатори, це те, що вони в змозі залучити широке коло студентів до аналізу і оцінки того, що відбувається в країні, і тим самим зруйнувати стереотип про соціальну і політичну пасивність молоді.. Крім цього, конференція — хороший старт для вдалої кар’єри: кращі матеріали її учасників (по три від кожної кафедри) складають книгу. Як стверджують організатори, досить часто, гортаючи її сторінки, роботодавці і добирають персонал для своєї фірми.
Випуск газети №:
№69, (2002)Рубрика
День України