Коротко / УКРАЇНА

Німці розшукують «своїх» остарбайтерів

До України з проханням розшукати колишніх остарбайтерів, що працювали в їх місті, звернулися депутати міських зборів міста Марбурга (ФРН). Їм допомагають співробітники Національного музею Великої вітчизняної війни у Києві. Нещодавно німецькі дослідники звернулися з таким проханням до влади Криму. Історичними дослідженнями важких умов роботи у неволі, мешканцi міста сподіваються внести свій внесок у процес примирення й взаєморозуміння з постраждалими від нацизму. Постійний представник Президента України в АРК Анатолій Корнійчук звернувся до директора Державного архіву при Раді міністрів Криму, у відділи соціального забезпечення, до голів районних адміністрацій, до засобів масової інформації з проханням допомогти у розшуку свідків каторжних робіт найманих робітників у Німеччині, які були вивезені у роки Великої вітчизняної війни з території Криму. До списку остарбайтерів, що розшукуються в Криму, який привезли з собою німецькі дослідники, входять, крім інших, Абібула Мемет, Марія Артем’єва, Ганна Філушкіна, Валентина Євдокимова, Таїсія Коссе-огли, Ганна Миронова, Ніна (Неоніла) Ніколаєнко, Марія Попова, Діна Шаніна, Ебазер Стоцький, Ольга Турусканова, Ганна Вріменко та інші. В архівних документах серед 1700 імен радянських громадян, які працювали у Марбурзі, знайдено 13 жителів автономії. Але це, можливо, не повний перелік, оскільки не всі архівні документи мають адресу, звідки був привезений працівник. У перерахованих прізвищах можуть бути помилки або неточності. Розшук ведеться у лютому ще з однієї причини. Саме у лютому 1942 року з окупованих територій України почався масовий вивіз громадян на примусову роботу до Німеччини. Україна у роки Великої вітчизняної війни майже повністю знаходилася під владою окупантів. Нацистські політики використали одну з найбільших і найбагатших республік Радянського Союзу як джерело продовольства для армії та робочої сили для промислового виробництва у Німеччині. За роки війни нацистами всього було вивезено за межі України близько трьох мільйонів чоловік. Iнформацiю пiдготував Микита КАСЬЯНЕНКО, Сiмферополь.

«Бізнесвумен» проти патріархату у політиці

Проаналізувавши перші п’ятірки виборчих списків, Інститут політики дійшов висновку, що найстаршою є п’ятірка блоку партії «Єдність», середній вік якої — 64 роки. Ледь поступається їй Компартія. Наймолодшою виявилася п’ятірка Української національної асамблеї: середній вік — 37 років. Лідери «нових» і «молодіжних» виборчих проектів виявилися старшими від вождів УНА. Середній вік першої п’ятірки «Команди озимого покоління» — 38 років, «Нової генерації України» — 40. Найстаршим серед усіх учасників парламентських виборів є Олександр Шалімов, почесний директор Київського НДІ хірургії та трансплантації — п’ятий номер списку «Єдності». Перші п’ятірки є також підтвердженням традиційності патріархату для української політики, адже здебільшого лідерами блоків та партій є або виключно чоловіки, або четверо чоловіків і одна жінка. Виняток складають жіночі партії та блоки, серед яких «Жінки за майбутнє» та «Новий світ» (нова назва блоку «Жінки за майбутнє дітей»). Цікаво, що саме «Жінки за майбутнє» лідирують за таким показником як кількість у списку представників бізнесу. У їх п’ятірці, зокрема, генеральний директор ЗАТ «Завод «Динамо-Сілейр» Тетяна Селіхова та голова спостережної ради ВАТ «Запоріжсталь» Андрій Іванов. У плані представництва у п’ятірці органів державної та місцевої влади найсолідніше виглядає, певна річ, блок «За єдину Україну!». Варто відзначити також п’ятірку блоку «Єдність», до якої, крім Олександра Омельченко, входять також голова Верховного Суду Віталій Бойко і голова Державного комітету у справах ветеранів Сергій Червонописький. Однак на відміну від блоку «За ЄдУ!», «Єдності» серед фаворитів перегонів поки що немає, повiдомляє Дмитро ЖИРЕНКО.

У центрі уваги — науково-технічна безпека

Сьогодні під головуванням Президента Національної академії наук України Бориса Патона відбудеться перше засідання Міжвідомчої комісії iз питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, яку було утворено відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 2001 року. Серед завдань, які покладено на комісію, — аналіз стану й прогнозування тенденцій розвитку вітчизняної науково-технологічної сфери та інноваційних процесів, аналіз проблем безпечної експлуатації промислових об’єктів, споруд та інженерних мереж; виявлення потенційної загрози науково-технологічній безпеці України та розроблення заходів щодо її попередження та нейтралізації; розроблення пропозицій щодо державної підтримки пріоритетних науково-технічних напрямів, які є основою вітчизняного високотехнологічного і наукоємного сектора економіки. Прийняті Міжвідомчою комісією з питань науково-технологічної безпеки при РНБО України рішення будуть введені в дію відповідними актами Президента України.