Коротко / УКРАЇНА

Краще там, де нас усе більше

114 540 громадян України, що виїхали за межі нашої держави, нині перебувають на постійному обліку в українських посольствах та генконсульствах. Більше всього, як поінформував начальник консульського управління МЗС України Віктор Кирик, українців перебуває в Німеччині — близько 50 тисяч, США — понад 22 тисячі та Ізраїлi — більш як 21 тисяча осіб. З громадянства України на сьогодні хочуть вийти близько 1000 осіб. А протягом минулого року це вже зробили 700 осіб. Щодо України, то дозвіл на в’їзд до нашої держави для постійного місця проживання 1998 року отримали 69 осіб. Належність до громадянства України була визнана в близько 2000 громадян. За словами В. Кирика, більше 2,5 тисячі осіб з України виїхали тимчасово, проте з-за кордону не повернулися. До речі, за надання віз та інших послуг минулого року українські дипустанови до державного бюджету перерахували близько 30 мільйонів доларів, повідомляє кореспондент «Дня» Віктор ВОРОНЮК.

Паводок не дає розслабитися

Як повідомила кореспонденту «Дня» Наталії ВЕРНИГОРІ головний спеціаліст прес-центру МінЧС України Тетяна Помазанова, складною залишається ситуація у верхньому басейні Прип’яті й на її притоках, добове підвищення рівня води — від 1 до 15 см. У Рівненській області притоки Прип’яті підтопили 86 населених пунктів, пошкоджено 6 мостів. Із зони лиха відселено 911 осіб. На Волині від паводка постраждали 65 населених пунктів, ведуться роботи щодо укріплення дамб. У Закарпатті рівень води в річках Тиса й Латориця спадає. На всіх потерпілих територіях проводяться роботи з ліквідації наслідків паводка.

Володимир Стерлик:

Їй трішки не таланило...

У Норвегії в містечку Холменколмені закінчився черговий етап Кубка світу, куди увійшли перенесені через мороз дисципліни чемпіонату світу у Фінляндії. Особливо вирізнялася наша Олена Зубрилова, яка протягом чотирьох днів виграла чотири золоті медалі — у перегонах на 15, 12,5, 7,5 км і в перегонах-переслідуванні. У трьох останніх її підтримала подруга по збірній України Олена Петрова, котра посіла відповідно друге і третє місця. Прокоментувати це справжнє чудо в українському зимовому спорті кореспондент «Дня» попросив володаря бронзової медалі Олімпійських ігор, неодноразового призера чемпіонатів світу з веслування Володимира Стерлика: — Це дещо дивно, що ви звернулися до людини, яка звикла тримати в руці весло, а не лижні палиці. Коли я виступав, Україна дуже пишалася тоді олімпійським «золотом» біатлоніста Івана Бякова, котрий щойно переїхав з Росії. Сьогодні у нас з’явилися свої зимові зірки. Я давно стежу за виступами Олени Зубрилової, якій дещо бракувало стабільності і трішки талану. Надзвичайна спортсменка. У веслярів є такий вислів: «Піймати ритм і накотити на фініші». Ось саме це і зробила Олена в цьому сезоні, повідомляє кореспондент «Дня» Олександр ГОНЧАРУК.

Наталю Зубицьку госпіталізовано після ДТП

Дорожньо-транспортна пригода сталася в суботу о 8.30 на автомагістралі Житомир – Вінниця, неподалік від села Жежелів. Автомобіль «Сузукі Вітарс», у якому відома лікар-фітотерапевт Наталя Зубицька їхала як пасажир на прийом хворих до міста Немирів, на слизькій дорозі винесло на полосу зустрічного руху, де він зіткнувся з вантажним ГАЗ-53, що розвозив хліб. Медики Козятинської центральної районної лікарні, куди відвезли потерпілих, повідомили кореспондента «Дня» Віктора МЕЛЬНИКА, що стан здоров’я потерпілих задовільний. Водій автомобіля постраждав більше, але його життю також загрози немає.

Пам’яті Петра Шевченка

Виповнилося два роки з дня загибелі луганського журналіста, власкора газети «Киевские Ведомости» Петра Шевченка. 13 березня 1997 року його було знайдено повішеним у розвалинах старої котельної на околиці Києва. На центральному кладовищі, де поховано Петра, відбулася громадська панахида, в траурному мітингу брало участь близько 50 чоловік. Батько Павло відслужив панахиду, заявивши, що якби церква визнала смерть журналіста як самогубство, така служба була б неможлива. Учасники мітингу прийняли заяву, в якій говориться: «Час, що минув, лише підтвердив первинну страшну здогадку — це було вбивство журналіста, який володів інформацією, небезпечною для тих, чия влада заснована на корупції та беззаконні. Ми знаємо: незважаючи на заявлений «особистий контроль» Президента країни, правоохоронні органи зробили лише видимість розслідування», повідомляє кореспондент «Дня» Алла АНТИПОВА.

Пам’ятний знак Чорновіл використав як трибуну

У неділю Закарпаття святкувало шістдесяту річницю першої за тисячоліття проживання українців у цьому краї незалежної української держави. 15 березня 1939 року в Хусті відкрилося урочисте засідання сейму Карпатської України. Президентом нової держави став доктор Августин Волошин, спікером парламенту Юліан Ревай, прем’єр-міністром уряду Степан Россоха. Синьо-жовтий прапор майорів над закарпатським містечком дуже недовго. Вже в березні того ж року угорські війська втопили Хуст у крові його захисників. Свято вдалося, й зіпсувати його не змогла березнева холоднеча та традиційно емоційний виступ «лідера» Руху В’ячеслава Чорновола. Оратори з Хуста, Ужгорода, Києва в своїх виступах вшановували славу борців за незалежність, а В’ячеслав Максимович у черговий раз перетворив підніжжя пам’ятного знаку на Красному Полі на передвиборну трибуну. Бідкання найголоснішого політика держави на розкол у партії набили всім оскомину, і присутні на мітингу просто делікатно всміхалися. Як би це декому не хотілося, українці пам’ятають власне минуле — і героїчне, і трагічне, вистачить нам розуму пам’ятати й сумно смішну сучасність, повідомляє кореспондент «Дня» Юрій ТИМЧУК.