Коротко / УКРАЇНА

Японці готові з’єднати Бориспіль із Києвом

Керівництво японської корпорації ITOCHU заявило про готовність взяти участь у будівництві швидкісної залізниці з аеропорту Бориспіль до Києва. Таку заяву було зроблено керівництвом корпорації в ході переговорів із заступником міністра фінансів України Ігорем Урбанським, повідомляє УНІАН. Переговори відбувалися 9-10 січня в Токіо у рамках другого спільного засідання Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією. Відповідно до звіту, орієнтовна вартість проекту становить 280 млн. доларів. Керівництво ITOCHU підтвердило, що корпорація зацікавлена брати участь у будівництві. Крім того, в компанії заявили, що техніко-економічне обгрунтування проекту вже готове. Однак японська сторона зазначила, що таке будівництво можливе лише за умови надання гарантій з боку українського уряду. Зі своєї сторони, Урбанський запропонував реалізацію проекту на основі концесії. Також ITOCHU погодилася на пропозицію Урбанського брати участь у будівництві Південного мосту та Миколаївського мосту. У ході переговорів було досягнуто домовленості про початок роботи над цими проектами уже в березні. Крім того, корпорація Mitsubishi Heavy Industries у ході двосторонніх зустрічей висловила своє бачення будівництва Південного мосту, а також будівництва метро в Донецьку та Дніпропетровську, модернізації семи українських аеродромів та Великої кільцевої дороги навколо Києва. Як повідомлялося, на початку березня уряд України запропонував японським компаніям Sumitomo і Marubeni брати участь у проекті з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ) восьми міст вартістю $140 млн.

За річкою Дністер встановили відеоспостереження

У Могилів-Подільському Вінницької області встановлено шість камер відеоспостереження за рівнем води в річці Дністер, повідомляє АМІ Новини-Україна. За словами міського голови Михайла Саволюка, встановлено камери відеоспостереження оснащені системою, яка дозволяє попереджати операторів МНС про прихід води в місто за дві години.

Встановлення цих камер обійшлося місту в 120 тис. грн., зазначив міський голова. Він також повідомив, що планується встановити ще 19 подібних камер вздовж річки Дністер. «Таким чином, ми матимемо візуальну інформацію про рівень води на різних ділянках річки, починаючи від нашого міста і аж до Дністровської ГЕС», — сказав Саволюк. Нагадаємо, 27-29 липня через розлив річки Дністер 1079 житлових будинків у 14 населених пунктах Могилів-Подільського, сім — Мурованокуриловецького і дев’ять — Ямпільського районів Вінницької області виявилися підтопленими, з яких евакуйовано 4 368 осіб, у тому числі 752 дитини. У зоні підтоплення також опинилося 787 присадибних ділянок і 12,04 тис. га сільськогосподарських угідь, 37 електричних підстанцій. Внаслідок паводка на Вінниччині було пошкоджено 30 км доріг, три мости і 878 будинків.

Земля виявилася дуже дорогою

Дніпропетровський районний суд засудив колишнього мера міста Підгородне Павла Курочку до дев’яти років позбавлення волі за отримання великого грошового хабара в розмірі 200 тисяч доларів США. Як повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області, суд погодився з запропонованою державним обвинувачем мірою покарання для колишнього підгороднянського градоначальника та його підсобника, який виступив у ролі посередника під час отримання хабара. Співробітники Служби безпеки України затримали міського голову ще півтора роки тому — 17 жовтня 2007 року. Хабара мер вимагав за сприяння у виділенні земельної ділянки розміром близько п’яти гектарів. Тягар скоєного міським головою та його спільником «потягнув» на дев’ять і вісім років позбавлення волі відповідно, причому з конфіскацією майна. Крім того, засуджені відтепер позбавлені права обіймати посади в органах місцевого самоврядування терміном на три роки. Такий суворий вирок щодо посадових осіб у Дніпропетровській області ухвалюється, напевно, вперше. «Дніпропетровський район, до якого входить Підгородне, — каже голова громадської організації «Земля і воля» Костянтин Писаревський, — за значенням не можна порівняти з жодним іншим сільським районом. Він кільцем оточує Дніпропетровськ, а тому земля в ньому найдорожча в області. Отримати ділянки під забудову прагне багато бізнесменів. Очевидно, тому корупційні скандали та гучні відставки місцевих керівників стали в останні роки звичною справою. Не менш звичним стало й розбазарювання землі за відповідні підношення. Без великих зусиль можна прогнозувати, що боротьба за звільнене крісло мера Підгородного буде дуже запеклою», повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.

Пішов друг

Учора попрощалися з провідним актором Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Дмитра Лук’янова поховали на Байковому кладовищі. До останнього свого подиху він стійко боровся зі смертю. Це була інтелігентна, талановита й дуже мужня людина, хоча важка хвороба довго й методично забирала її сили. Актор не нарікав: 12 травня Дмитру виповнилося б 50 років. Колеги з повагою ставилися до нього, цінуючи за високий професіоналізм. За 28 років роботи на сцені театру Дмитро Лук’янов утілив безліч образів — завжди яскравих і глибоких. Глядачі любили актора за талант, щирість і органічність на сцені. Лук’янов умів знаходити найрізноманітніші барви, створюючи свої театральні образи: пронозливим був його Глумов у виставі «Я вам потрібен, панове», недолугим — Гаєв із «Вишневого саду», жорстоким — Капулетті з «Ромео і Джульєтти»... Ним створено 43 ролі у виставах таких різних режисерів: Е. Мітніцького, Л. Зайкаускаса, Д. Богомазова, А. Лисовця, В. Оглобліна, Ю. Погребничка та інших.

— Дмитро Лук’янов дуже багато значив у моєму житті. Діма грав у моїй першій професійній виставі для дітей «Дерев’яний король», яка йшла на сцені нашого театру десять років, — розповів режисер Олексій Лисовець. — Пізніше Дмитро грав у моїй першій дорослій виставі «Ромен Роллан. Гра любові та смерті». Відтоді ми подружилися, навіть їздили разом у відпустку. Ми були майже ровесники, у нас співпадали смаки, погляди, творчі інтереси. Тому кожну свою нову виставу я не уявляв без Діми («Бранець королеви», «Бес...конечное путешествие», «Білий джаз Кароліни Ешлі», «Корсиканка», «Ромео і Джульєтта»). З ним було дуже цікаво працювати — талановитий, думав, підказував. Дмитро був справжнім артистом. Природа щедро нагородила його фактурою, голосом, музичністю, пластичністю. Я втратив друга, а це дуже боляче, і цієї втрати вже ніколи не заповнити... Оксана ДЕНЯКОВА.

«День» висловлює співчуття рідним, друзям і колегам Дмитра Лук’янова.