Коротко / УКРАЇНА

Автоперевізники продовжують шукати компроміс...

Як повідомив президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Леонід Костюченко, Держмитслужба й Міністерство транспорту та зв’язку, зокрема, не погодилися з проектом постанови, що стосується огляду контейнерів у торгових морських портах. «Для розв’язання ситуації є воля у прем’єр-міністра, однак не в усіх членів уряду», — зазначив він. Костюченко також уточнив, що автоперевізники висунули всього 13 вимог, з яких одну до Київської міської державної адміністрації стосовно заборони на транзитний проїзд вантажівок територією Києва. За його словами, страйкарі звернулися до Генеральної прокуратури, а також до міського адміністративного суду для вирішення цього питання, а от із мером Києва Леонідом Черновецьким не змогли домовитися... «Ми вирішили не вести з ним консультацій, бо це не має жодних перспектив», — підкреслив Костюченко. Однак він зауважив, що страйк автоперевізників не припиниться доти, доки не будуть виконані вимоги страйкарів. «Авто стоятимуть доти, доки ми не вийдемо задоволеними з цього приміщення (будинку Кабміну)», — підкреслив президент АсМАП. Раніше повідомлялося, що Кабінет Міністрів України на засіданні в середу розгляне заходи для поліпшення умов праці українських перевізників в оперативному порядку. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на засіданні уряду. «Сьогодні першими ми розглянемо питання практичного застосування, що дають можливість нашим автоперевізникам отримати конкурентні умови перевезення вантажів, пасажирів, зробити так, аби влада була не завадою у їхній дуже важливій діяльності для країни, а щоб влада була для них союзником», — сказала Тимошенко. Вона підкреслила, що уряд розгляне проекти постанов, законопроекти й інші рішення, потрібні перевізникам, аби, як вона зауважила, «вони стали конкурентоспроможними на великих транзитних просторах світу».

Художники рятують замок

Українські художники взялися за порятунок Підгорецького замку. Не дочекавшись допомоги від держави, вони вирішили допомогти замку своїми руками. Художники продадуть свої картини, а виручені кошти скерують на реставрацію пам’ятки. «Наприкінці серпня — на початку вересня ми проведемо пленер, в якому братимуть участь відомі художники з цілої України. Після цього відбудеться аукціон з продажу творів. Виручені від аукціону кошти ми скеруємо на створення концепції відновлення Підгорецького замку. На розробку даної концепції необхідно близько 100 тис. грн. Також додам, що Всесвітній фонд пам’яток може виділити 2,5 млн. грн на відновлення каплички в замку. Замок увійшов до списку 100 пам’яток світу (його Всесвітній фонд складає кожні два роки), які потребують негайної реставрації. Фонд працює за принципом, що він виділяє частину коштів від суми, яку протягом двох років виділяла держава чи меценати на реставрацію пам’ятки. Ми надіслали їм підтверджувальні документи», — зазначила Оксана Козинкевич, голова Наглядової ради Благодійного фонду «Підгорецький замок». Підгорецький замок був споруджений у XVII столітті французьким інженером Бопланом. А триповерховий палац спорудив італієць дель Аква. Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля, повідомляє Тетяна ТУРЧИНА, Львів.

Москва нагородила Віктора Януковича орденом Олександра Невського

Лідера Партії регіонів Віктора Януковича нагороджено російським орденом Святого князя Олександра Невського I ступеня за видатні заслуги й величезний особистий внесок у зміцнення економічного та культурного співробітництва між Росією й Україною. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на прес-службу Партії регіонів у середу. В. Януковичу 9 липня виповнилося 58 років.

Згідно з Положенням про орден Святого Князя Олександра Невського, ним нагороджуються громадяни за самовідданий вчинок, мужність, відвагу й героїзм при виконанні військового, службового і громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя. За високі досягнення в державній, виробничій, науково-дослідній, соціальній, культурній, громадській і добродійній діяльності, що дозволила істотно поліпшити умови життя людей. За заслуги в підготовці висококваліфікованих кадрів, вихованні підростаючого покоління, особливо плідну діяльність у зближенні й взаємозбагаченні культур націй і народностей, заслуги в розвитку співпраці між народами, зміцненні миру й співпраці між державами, підтримці законності й правопорядку.

Від рекордного врожаю перепало й сарані

Цього року на Дніпропетровщині, одній із провідних житниць України, очікується рекордний урожай — близько 3,8 млн. тонн зерна. Про це повідомив під час поїздки в південні райони області, де починаються жнива, глава облдержадміністрації Віктор Бондар. У Нікопольському районі глава ознайомився з посівами сортів пшениці, які дають врожайність 70 центнерів з гектара. «Роками, — зазначив він, — ми звикали до врожайності 20—25 ц/га. Сьогодні її середні показники в області становлять 36—40 ц/га. Це очевидне збільшення майже вдвічі». За таких обставин аграрії області зможуть не лише забезпечити Дніпропетровщину достатньою кількістю хліба та хлібобулочних виробів, але й експортувати зерно. На власні потреби області, за словами глави області, необхідно близько 1,2 млн. тонн зерна. Фактично в області залишиться одна третина врожаю, а дві третини, за прогнозами, можуть піти на експорт. «У той час, коли в світі спостерігається продовольча криза, — сказав В. Бондар, — Бог дає нам рекордні показники урожаю. Гадаю, що хлібороби зможуть додати близько однієї третини надходжень до бюджету України. Тому ми повинні дати можливість аграріям продати зерно за світовими цінами, щоб у виграші залишилися і вони, і держава».

Тим часом, природа подарувала дніпропетровським хліборобам не лише добру погоду, але й неприємні сюрпризи. На півночі області, в Новомосковському районі, несподівано з’явилися полчища сарани. Близько одного мільярда особнів цих комах накинулися на посіви кукурудзи, соняшника та ячменю. За словами глави асоціації фермерів Новомосковського району Валерія Мішина, для боротьби з сараною довелося залити отрутохімікатами вогнище її поширення — 1,2 тисячі гектарів посівів. На його думку, поки що рано оцінювати можливі збитки від навали ненажерливих комах, проте селяни сподіваються, що вони будуть мінімальними. Вадим РИЖКОВ, «День».