Коротко / УКРАЇНА

Пошук суден, що затонули у Керченській протоці, продовжується

На вчорашній день невідомою залишається доля 15 моряків сухогрузу «Хаш-Ізмаїл» (Грузія) і 5 членів екіпажу сухогрузу «Нахічевань» (Росія), які зазнали катастрофи під час складних погодних умов 11 листопада, повідомляє Інтерфакс. За даними прес-служби МНС України в середу, до пошуків моряків судна «Нахічевань», яке перевозило 2 тис. 365 тонн сірки, залучені два катери прикордонної служби, катера морського загону МНС і торгівельного порту, рятівники морського координаційного аварійно-рятівного центра Керчі й особистий склад прикордонної служби (всього 21 особа). До пошуків екіпажу «Хаш-Ізмаїл» (вантаж — металолом) залучені два судна Мінтрансу, особистий склад МНС у кількості 44 особи, співробітники Міністерства внутрішніх справ і прикордонної служби. Усього до пошуків залучено 74 людини. За допомогою вертольота МНС зроблений огляд коси Тузла й району затоплення судів. На місці випадку працює штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Крім того, в Чорному морі за станом на 7.00 14 листопада залишається на мілині сухогруз «Віра Волошина» (Україна, вантаж — сільськогосподарська техніка), який 11 листопада в районі мису Меганом у районі міста Судак сів на мілину. При цьому корпус носової частини судна розколовся навпіл, але витік нафтопродуктів у морі не виявлений. Екіпаж судна з 19 осіб евакуйований. Державна прикордонна служба охороняє судно. Як повідомили в прес-службі Міністерства оборони України, в середу для ліквідації наслідків аварії на російському танкері «Волгонєфть-139» з Керчі на острів Тузла відправився загін військовослужбовців механізованого батальйону окремої бригади берегової оборони Військово-Морських Сил України. 40 військовослужбовців загону разом із фахівцями МНС збиратимуть мазут, який із моря потрапляє на берег коси. У Міноборони також зазначили, що з неділі військовослужбовці військ берегової оборони разом із комунальними службами Керчі приводили в порядок вулиці міста від завалів і руйнування. У всіх частинах військ берегової оборони створені мобільні групи, які готові надати допомогу жителям Криму.

Ансамбль iменi Вiрського вiдсвяткував 70-рiччя

У Львiвськiй оперi 13 листопада вiдбувся великий концерт, присвячений 70-рiччю заснування Нацiонального заслуженого академiчного ансамблю танцю України iм. П.П. Вiрського. Цiла епоха в iсторiї ансамблю пов’язана iз його теперiшнiм керiвником, львiв’янином, народним артистом України М. Вантухом, тож не дивно, що саме в його рiдному мiстi вирiшено розпочати святкування. Ансамбль танцю iм. Павла Вiрського можна спокiйно записувати в Книгу рекордiв Гiннесса: За 84 днi перебування на гастролях ансамбль успiшно виступив з 72-ма (!!!) концертами у 58 мiстах США та Канади. Українському хореографiчному колективу із захватом рукоплескали понад 100 тисяч вдячних глядачiв. Всього колектив побував з концертами бiльш нiж у 60 країнах свiту. Правду кажуть, що ансамбль iменi Вiрського — це ДУША i СЕРЦЕ українського танцю i самої УКРАЇНИ! Таке динамiчне i яскраве видовище зачарує будь-яку публiку.

У Луцьку відзначили 510-річчя присвоєння Магдебурзького права

Історія склалася так, що древньому Лучеську Магдебурзьке право присвоювали два рази. Вперше — у 1432 році, через три роки після відомого з’їзду європейських монархів, котрий відбувся у Луцькому замку в 1429-му. На нього з’їхалися наймогутніші монархи Європи, аби обговорити питання захисту від османських завойовників. Після з’їзду Лучеськ з’явився на картах Європи. Але великі пожежі та набіги татар сприяли тому, що до 1494 року Лучеськ було майже повністю знищено. Отож вдруге Магдебурзьке право місто отримало у 1497 році від литовського князя Олександра. На той час міська казна поповнювалася європейським відсотком, податком з міських цехів та особливо митом. Останнє в окремі роки перевищувало прибутки з торгового обігу на українських, білоруських і підляських землях, давало більше доходу, ніж київське і брестське разом. Річницю присвоєння Магдебурзького права у Луцьку відзначили науковою історико-краєзнавчою конференцією «Минуле й сучасне Волині та Полісся. Луцька міська громада: історія, традиція, люди». У ній взяли участь науковці зі Львова, Острога, Рівного, Кузнецовська. Водночас відбулася у місті й інша вагома подія: Луцьке православне братство відсвяткувало 390-річчя з дня заснування. Його діяльність почалася у 1617 році з роботи школи, яка діяла на зразок латинського колегіуму. Хоча засновником братства було луцьке духовенство, та невдовзі братчиками стали й представники української шляхти. Першим ктитором братства був ігумен Чернчицького Свято-Преображенського монастиря Герасим Микулич. Опікуном — великий митрополит Київський Петро Могила, а членами братства — найвидатніша волинська шляхта: Гулевичі, Пузини, Кисилі та інші. Братство також заснувало власну друкарню, притулок для немічних, хворих, сиріт і бездомних, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Волинська область.