Коротко / УКРАЇНА

Патріарх Філарет обґрунтовував необхідність Помісної православної церкви

Не сподіваючись, мабуть, на достатню інформацію про важливі рішення Архієрейського собору Української православної церкви Київського патріархату, що пройшов нещодавно у Києві, з боку столичних мас-медіа, її предстоятель патріарх Філарет вирішив презентувати їх в регіонах. Днями він провів спеціальну прес-конференцію у Житомирі. Головним документом, ухваленим згаданим собором, повідомив патріарх Філарет, стала історико-канонічна Декларація, в якій обґрунтовуються шляхи ліквідації розділення українського православ’я. Із слів Предстоятеля, все залежить від того, рішення якого із соборів, проведених трохи більше 15 років назад — Київського чи Харківського — прийме вся повнота українського православ’я. (Принагідно нагадаємо, що перший з них оголосив про створення незалежної УПЦ КП, другий вирішив залишити Українську православну церкву в лоні Московської патріархії.) За твердженням патріарха Філарета, до автокефалії схиляється не тільки духовенство і вірні конфесії, яку він очолює, але й частина священництва і мирян у підпорядкованій Московському патріархату Українській православній церкві. І що у майбутньому буде прийнято рішення про єдину Помісну православну церкву, яке на даний час підтримується також і світською владою в особі Президента Віктора Ющенка. В той же час у зазначеній історико-канонічній Декларації міститься положення, що Київський патріархат є Помісною православною церквою, і основний її текст присвячений обґрунтуванню відповідності церковним канонам канонічності її автокефалії, повідомляє Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День».

У Львові їли «Веселі вареники»

У Львівському центральному Парку культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького пройшов Перший в Україні фестиваль вареників. У меню було понад десять видів вареників: із картоплею, капустою, сиром, вишнями, маком, грибами, м’ясом, гречкою і навіть за оригінальним галицьким рецептом — з квасолею та маком. Вареники, присмачені сметаною, шкварками та іншими смаколиками. Галицькі господині та гості фестивалю мали змогу позмагатися у вправності ліплення кулінарних шедеврів — вареників та поділитися власними сімейними рецептами.

Загалом для фестивалю виліплено близько 100 тисяч вареників, які поливали понад 300 літрами сметани «Галичина». У рамках фестивалю було визначено найшвидшого поїдальника та шанувальника вареників та сметани. Найшвидше сметану поїдала юна львівська школярка Оксана. А чемпіоном із швидкісного поїдання вареників (подвійна порція — 20 штук, вагою 600 грам) став Андрій Гутник: 30-річний львівський пожежник упорався за 1 хвилину 38 секунд.

Вареник є елементом обрядової культури України починаючи ще з часів Київської Русі. Жодне більш-менш вагоме свято чи то у родині, чи то у громаді не обходилося без них. І для кожного свята існували свої особливі вареники з відповідними начинками. Деякі традиції дійшли й до нашого часу. Яскравою ілюстрацією цього є обов’язкова присутність на столі вареників з капустою на Святий Вечір. Окрім цього, українські вареники, також як італійські равіолі, польські галушки або російські пельмені — відомі в цілому світі. Вони є своєрідним кулінарним символом України поряд з українським борщем. У Торонто (Канада) навіть споруджено пам’ятник — наколений на виделку вареник.

Інтелект-фест

Для успішного становлення економіки, освіти та культури держави вирішальне значення має розвиток науки. Важливою передумовою такого розвитку є налагодження тісного зв’язку між наукою та суспільством. Виходячи з цього, Національна академія наук України та Міністерство освіти та науки України за підтримки Британської Ради до Дня науки, який відзначається 19 травня, вирішили започаткувати традицію проведення в Україні фестивалю науки. Він відбудеться 16-19 травня. «Цього року у світі проходить ціла так би мовити «карусель» фестивалів наук: у Великобританії, де подібний фестиваль започатковано понад півтора століття тому і там він триває 2-3 тижні, Франції, Італії, Німеччині... Думаю, й ми вже дозріли до того, щоб інформувати суспільство про нові досягнення в наукових галузях, — розповіла «Дню» керівник проекту Олена Мирончук. — Тож така й мета нашого фестивалю — популяризувати науку в Україні, проінформувати суспільство про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних науковців та наукових установ. Протягом трьох днів ми проведемо презентації інноваційних розробок та науково-популярних фільмів, бажаючі послухають популярні лекції провідних учених, відбудуться обговорення важливих наукових питань. У всіх наших 173 вітчизняних академіях відбудуться дні відкритих дверей, а в школах вчені проведуть уроки, присвячені фестивалю науки».

Фестивалі науки вже стали популярними у Великобританії, Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Данії, США та багатьох інших провідних країнах світу. Торік такий фестиваль вперше провели у Російській Федерації. Як свідчить світова практика, завдяки проведенню фестивалів науки до суспільства можна доступно донести останні наукові досягнення, адже саме взаємодія науки і суспільства є важливою передумовою розвитку суспільства. Як стверджують фахівці, такі фестивалі стимулюють інноваційні шляхи розвитку економіки, підвищують культурний рівень суспільства, формують науковий світогляд громадян. Планується, що заходи відбудуться як у Києві, так і в регіонах під егідою регіональних наукових центрів НАН і МОН України. Оксана МИКОЛЮК, «День».