Коротко / УКРАЇНА

Зловмисники вчинили замах на хрест

У Кривому Розі зруйновано пам’ятник борцям за свободу України. Бетонний монумент у вигляді хреста було встановлено місцевими козаками 4 січня цього року на майдані перед будинком Терновської райради. Пам’ятник, як вказувалося в написі на ньому, було присвячено плеяді відомих українців — Дмитрові Байді-Вишневецькому, Богданові Хмельницькому, Симону Петлюрі, Євгенові Коновальцю, Романові Шухевичу, Степану Бандері, Василеві Стусу та іншим борцям за незалежність України.

Представники «Терновського козацтва», які були ініціаторами встановлення пам’ятника, визнають, що встановили його до отримання відповідного дозволу від влади. Однак при цьому зазначають, що це був вимушений крок з їхнього боку, оскільки на оформлення паперів і отримання всіляких узгоджень могли бути згаяні роки. «Ми вирішили встановити цей пам’ятник і поставити владу перед фактом, що він є, — сказав заступник отамана «Терновського козацтва» Геннадій Дощенко. — Проте у той же час ми збирали документи, щоб представити їх у міську раду».

Місцева влада від своєї причетності до руйнування пам’ятника відхрещується. «Монумент, незважаючи на незаконність його встановлення, ми не чіпали», — заявила завідувачка організаційним відділом Терновського райвиконкому Олена Рудзик. За її словами, ще в січні з пам’ятного знака зникла табличка, але хто її взяв — невідомо. «Не виключено, що зняли самі ж козаки, щоб виправити помилки», — байдуже додала представник районної влади, повідомляє Вадим РИЖКОВ , «День».

Дивіться фільм про Володимира Івасюка

Завтра у день народження Володимира Івасюка у його рідному місті Чернівцях відбудеться прем’єра документального фільму «Володимир Івасюк. Моє життя — обірвана струна...» (сценаристи — Василь Ілащук і Тарас Ткаченко, режисери — Сергій Сотниченко і Тарас Ткаченко, оператор — Віталій Сулима). Це вже друга повнометражна документальна стрічка (перша — про актора Івана Миколайчука) у рамках проекту «Відкриваючи Україну».

«Працювати над картиною, а робота тривала майже три місяці, було непросто, — напередодні розповів «Дню» Василь Ілащук. — Ми намагалися віднайти досі невідомі деталі, які бодай трохи змогли б привідкрити завісу таємничої загибелі композитора. Спілкуючись з його приятелями, друзями, побратимами, однодумцями, слідчими, які вели справу, порушену за фактом самогубства, дійшли висновку, що люди не хочуть про це говорити... Чому? Залишаємо це питання без відповіді. Нехай глядач, подивившись стрічку, а там все дуже прозоро, відповість на нього. Адже ми мали на меті показати справжнього Володю: того, який щодня проходив, можна сказати, випробування на міцність, і, якось, не витримавши, впав в депресію і потрапив в психіатричну лікарню, а також — того Володю, який був молодий, красивий, життєрадісний, любив музику, дівчат, врешті-решт, життя».

Показ фільму «Володимир Івасюк. Моє життя — обірвана струна...» відбудеться наступного тижня і у Львові. А незабаром — десь всередині березня — і телеглядачі всієї України зможуть побачити картину на Першому Національному каналі — стежте за програмами телебачення, повідомляє Надія ТИСЯЧНА , «День».

Сасик-Сиваш рятують

Кабінет Міністрів України й вслід за ним Рада Міністрів Криму проаналізували небезпеку, яка виникла на озері Сасик-Сиваш під Саками в Криму, і ситуація на ньому визнана надзвичайною. Нагадаємо, що «День» вже кілька разів повідомляв про це. З 5 січня 2007 року через загальне підняття ґрунтових вод і розширення акваторій озера, внаслідок частого випадіння опадів, відбувається інтенсивне руйнування північної частини дев’ятикілометрової роздільної греблі і підтоплення сіл Сакського району. У зоні помірного підтоплення перебувають 72 домоволодіння, а в зоні сильного підтоплення 14 домоволодінь у селі Охотникове, 52 домоволодіння у селі Орлянка, Озерновська дільнична лікарня на 60 койко-місць, підтоплення також загрожує залізничним та автомобільним дорогам і лініям комунікації Сімферополь — Євпаторія. Для проведення першочергових заходів щодо ліквідації наслідків підтоплення Кабінет Міністрів України виділив з резервного фонду держбюджету України 3,56 мільйона гривень, а Рада Міністрів Криму — 100 тисяч гривень з резервного фонду бюджету Криму. Гроші будуть використані на створення перекачувальних пристроїв для води з верхньої частини озера в море та на інші захисні заходи, повідомляє Микита КАСЬЯНЕНКО , Сімферополь.

На Волині знову грабують церкви

Цього разу жертвою невпійманих зловмисників стала не так древня (постала лише у 20-х роках минулого століття), як самобутня церква у селі Бучин Любешівського району. Цікава її історія. Храм стоїть за селом на острівку, оточеному болотами. За переказами, саме на цьому місці було знайдено ікону Богоматері «Усіх скорботних радість», котра згодом прославилася чудесними зціленнями за молитвами біля неї. Свято-Миколаївський храм мав також ікону Миколи-Чудотворця, привезену у подарунок з далекої Америки, куди місцеві мешканці виїжджали у пошуках кращої долі. За місцевою традицією, щовесни на свято Миколая з райцентру, селища Любешів та сусідніх з Бучином сіл Рівненщини і Білорусі (Бучин на крайньому сході Волині) до чудотворної ікони вирушав піший хресний хід.

Образ Богоматері має не лише срібну ризу, на яку, вірогідно, й поласилися грабіжники, а й історичну цінність: ікона намальована на полотні олійними фарбами, як припускають, у XVIII столітті. Викрадено також напрестольне Євангеліє 1862 року. Дивовижно, але церква особливо не охоронялася. На дверях висіли два замки, які злодії легко збили. Оскільки служба тут відбувається лише по неділях та у великі церковні свята, то пропажу виявлено не по свіжих слідах. Припускають, що до злочину причетний хтось з місцевих людей, адже грабіжники для в’їзду в село скористалися дамбою, про яку немісцевий знати не міг.

Це вже не перший і не другий грабунок сакральних споруд на Волині. Лише у кінці минулого року пограбовано храм у селі Цегів Горохівського району (вже вдруге!), церкву у селі Шклінь цього ж району та один з найдавніших храмів у селі Білосток Луцького району, з якого викрадено унікальну чудотворну ікону Богородиці (написану, як вважають спеціалісти, у XIV столітті) та Євангеліє з часів Середньовіччя. Непоправимі втрати зацікавили — після крадіжок — і Службу безпеки, проте особливої надії на віднайдення злочинців ніхто не леліє. Парафіяльні громади, які володіють дуже великими цінностями у храмах, теж не надто переймаються охороною церков, повідомляє Наталія МАЛІМОН , «День».