Коротко / УКРАЇНА

Про силу. Справжню та уявну

Перший голова СБУ Євген Марчук вважає, що Президент Віктор Ющенко занадто пізно почав перестановки у підконтрольних йому структурах.

«Через людську доброту й організаційний лібералізм Віктор Андрійович став програвати спочатку в тактиці, а потім — і в стратегії. Хоча майже весь 2005 рік Президент і його команди були при владі, у них був серйозний ресурс у Верховній Раді. З літа 2006 го Віктор Андрійович почав кадрові перестановки в Секретаріаті, РНБО, СБУ — але було вже пізно», — сказав Марчук в інтерв'ю журналу «Профіль» (адреса www.profil- ua.com). На його думку, «хтось із найближчого оточення Віктора Андрійовича нав'язав йому думку про те, що СБУ, Міноборони, МЗС, військова розвідка — усі «серйозні» структури — можуть стати опорою для відвоювання колишніх позицій». «Це серйозна помилка хоча б тому, що дії спецслужб (СБУ, зовнішньої та військової розвідок) є похідними від внутрішнього політичного процесу», — відзначив екс-голова СБУ. Марчук вважає призначення керівних кадрів із системи МВС приводом для занепокоєння. «У «службістів» усіх країн, як і в поліцейських або дипломатів, є свої корпоративні умовності, де дуже багато чого залежить від взаємної довіри перших керівників. Налагодження цієї довіри триває іноді роками», — пояснив він.

«У процесі співробітництва одна спецслужба ділиться з іншою інформацією. Процес цей вкрай делікатний, тому що пов'язаний із джерелами — конкретними людьми. Будь-який витік тягне їхню «розшифровку», а то і загибель. Тому, коли в нас у спецслужбі відбувається кадрова чехарда, закордонні колеги — від Пакистану до США — серйозно взаємодіяти з таким партнером не будуть, вони зроблять паузу», — додав він.

При цьому Марчук наголосив, що його слова не означають, що кадри з МВС погані — «вони — інші». Він також висловив упевненість, що СБУ повинні контролювати Президент через свої структури і відповідний парламентський комітет: «Сьогодні, заявляю як екс-голова СБУ, Службу безпеки України кваліфіковано практично ніхто не контролює». На заяви деяких депутатів про те, що СБУ «уже розвалили», Марчук відповів, що так поки казати не можна. «Доти, доки в СБУ залишиться хоча б один розумний опер, вона не розвалиться», — заявив він.

Як відомо, на початку 2007 року заступником голови СБУ був призначений Геннадій Москаль, зараз Президент вніс у Верховну Раду кандидатуру Віктора Короля на посаду голови СБУ.

Щорічно 117 тисяч українців стають жертвами работоргівлі

В Україні щорічно до рук сучасних работоргівців потрапляють близько 117 тис. осіб, у Молдові — 57 тис., у Румунії — 28 тис., у Білорусі — 14 тис. і в Болгарії — 9,5 тис. осіб. Як повідомляє Міжнародне інформаційно-аналітичне агентство Washington ProFile із посиланням на Міжнародну організацію праці (International Labour Organisation), загалом у Білорусі, Болгарії, Молдові, Румунії й Україні щорічно жертвами работоргівлі стають 225 тис. осіб. За результатами дослідження Washington ProFile, 77% сучасних рабів — жінки, 33% — діти, причому в 87% випадків їх використовують для сексуальної експлуатації. Злочинці також продають нещасних для робіт на фермах, примушують займатися жебрацтвом, втягують у різного роду злочини. Міжнародна організація праці 2002 року опублікувала доповідь, згідно з якою, примусовою (тобто, фактично рабською) працею у світі займається 12,3 млн. осіб. За оцінками ООН, людей продають у рабство в 127-х країнах світу, у 137 державах експлуатуються іноземні жертви торговців людьми. У 11-ти державах відзначають дуже високий рівень активності викрадачів людей — серед них Росія, Україна, Білорусь, Молдова та Литва. У Вірменії, Грузії, Казахстані й Узбекистані цей рівень високий. Десять держав є найбільш улюбленим місцем переправляння сучасних рабів — серед них США, Ізраїль, Туреччина, Італія, Японія, Німеччина, Греція, повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Відкриття» на руїнах колгоспного ладу

Вчора взято під варту 48-річного громадянина із села Сивороги Дунаєвецького району на Хмельниччині. «Підозрюваний продав автомата ППШ,» — повідомив «Дню» начальник Центру зв'язків із громадськістю управління МВС у Хмельницькій області Віктор Коверзюк. Начебто продавець знайшов зброю часів Другої світової війни чотири роки тому, коли у Сиворогах селяни розбирали фермські будівлі на майнові паї. Везли і несли на свої обійстя цеглу, залізобетонні блоки, вікна, двері... От, мовляв, десь на горищі й «знайшовся» автомат ППШ. «Замість того, щоб здати зброю у райвідділ внутрішніх справ, цей громадянин, забезпечивши їй високі товарні якості, заходився шукати покупця. Одержавши оперативну інформацію про його лихі наміри, місцеві детективи виступили у ролі покупців. Просив 1500 гривень, аргументуючи високу ціну тим, що тепер за пістолета дають 300 умовних одиниць, а це ж, наполягав, — автомат! Нарешті «віддав» за тисячу гривень», — продовжив Віктор Коверзюк про те, як вивели на чисту воду продавця зброї. Сиворогівський сільський голова Міла Матвеєва розповіла про підозрюваного, що «має трьох дітей і перебуває на обліку на біржі праці». Мовляв, після того як зруйнували ферми, у селі немає до чого рук докласти. «Там, де були господарські двори, лише фундаменти залишилися», — бідкається сільський голова. Говорить про ударну працю «у повоєнний відбудовний період». До речі, цієї зими у Кузьмині Красилівського району селяни, розбираючи свої майнові паї, знайшли на руїнах колгоспного ладу аж 186 кілограмів макової соломки. Виявилося, що у далеких 70-х минулого століття колгосп вирощував опійний мак для потреб фармацевтичної промисловості. Тоді якраз будували стайню. То, аби «добро» не пропадало, утеплили стелю будівлі маковою соломкою, високі товарні якості якої збереглися до наших днів. О тій порі вона нікого не цікавила, виявляється. Процес «персоніфікації» майнових паїв у краї ще не закінчився. Отож місцеві спостерігачі складають «оптимістичні» прогнози: «нові відкриття» ще попереду, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Молитовник для незрячих

Священики Волинської єпархії Української православної церкви в рамках проекту «Побачити Бога кінчиками пальців» видали збірник молитов для незрячих на церковнослов'янській мові. Це одне з небагатьох українських видань, яке створили для людей з вадами зору. «Молитвослов» надрукували мовою Брайля: на його грубих сторінках замість літер — комбінації з вибитих на папері дірочок. Він є товстою і важкою книгою. «Я вже давно хотів дати незрячим можливість вивчати релігійні тексти — для цього спеціально вивчив мову Брайля. Перші молитви виколов на папері власноруч з двома студентами семінарії, — розповідає ініціатор ідеї отець Валентин Марчук. — Більшість, до кого я звертався по допомогу, радили мені простіший вихід: записати для незрячих аудіокасету з молитвами. Проте у розмовах зі сліпими вірянами я переконався в потребі саме книги». Тираж «Молитвослова» — 650 примірників. Першими його отримають бібліотеки й школи Волині, а також церкви та громадські організації в усіх областях України. За словами отця Валентина, якщо виникне потреба в більшій кількості «Молитвослова», то його видадуть повторно, повідомляє Анатолій БАБАК.