Крим: повернення...

Минулого тижня глава Кабміну Арсеній Яценюк призначив главу Державної служби України з питань Автономної Республіки Крим і міста Севастополь. Ним став заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Аслан Омер Киримли, який з 1 липня 2014 року працював на посаді голови Департаменту в справах Автономної Республіки Крим та міста Севастополь при Секретаріаті Кабміну. Саму Держслужбу з питань Криму та Севастополя було створено 17 липня 2014 року, але до травня 2015-го вона існувала лише на папері — без керівника і структури. Про те, чим займатиметься нова Держслужба на чолі з новопризначеним главою, які успіхи України в питанні повернення Криму, які проблеми адміністрування окупованої території півострова «День» дізнався в головного редактора порталу BlackSeaNews, експерта добродійного фонду «Майдан закордонних справ» Андрія КЛИМЕНКА:

— Сам факт того, що за рік з’явилося хоча б Державна агенція з питань Криму та Севастополя, не можна не вітати. Але я не знаю, що і як робитиме ця Держагенція. Висновки ми зможемо зробити, коли побачимо її штат — 5 чи 100 осіб, бюджет — 1 млн чи 20 млн грн. Адже держорган не може працювати без працівників, бюджету і можливості щось фінансувати. І статус його залежатиме від перших осіб держави — Президента і прем’єра.

Ствердження хоч якогось органу виконавчої влади, який опікується Кримом, тривало понад рік. Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території України» набрав чинності 28 квітня 2014 року. А 18 травня того ж року я, щойно виїхавши з Автономної Республіки, був присутній на пам’ятному вечорі в Національній опері України в Києві, де прем’єр-міністр Яценюк бив себе в груди й говорив, як він любить кримськотатарський народ. Поряд із ним стояли представники ЄС, а в залі сиділи патріархи українських церков. Він говорив про те, що «Український дім» стане «Кримськотатарським домом», для чого буде підписано відповідні документи. З того часу з’явилося лише більше проблем, але нічого не сталося. І в мене виникає відчуття, що главу Держслужби з питань Криму та Севастополя пан Яценюк призначив до чергових роковин депортації.

Я знаю особисто Аслана Киримли — це дуже гідна людина, але я не впевнений, що статус глави Державної агенції дозволить координувати мільйон питань, які пов’язані з наслідками анексії Криму і виробленням державної стратегії з його повернення. Такої стратегії зараз немає, хоча вона є в головах членів «Майдану закордонних справ», але ми не одні, і вона загальна, її окремі положення ми чуємо у виступах Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова та інших лідерів кримських татар. Ми чуємо це в оцінках українських аналітичних структур. У цілому виходить ситуація: громадянське суспільство, експертне середовище, американські та європейські організації мають погляд на те, що потрібно робити з Кримом. Але уряд України на це не звертає уваги, а Президент — гарант конституційних прав пообіцяв змінити закон про вільну економічну зону в Криму, але з тих пір минуло вже півроку. Сьогодні кримські переселенці працюють — ми зустрічаємося, координуємо діяльність, домоглися багато чого в плані морської та авіаційної блокади. Але нас усіх стримує горезвісна теза «бо війна», яка скоро перестане працювати.

Близько 20 організацій кримських переселенців, також київські громадські організації, які займаються проблемами Криму, у тому числі «Майдан закордонних справ» написали листа на ім’я прем’єр-міністра, де виклали свої претензії — що уряд не зробив на виконання закону про окуповані території. Окрім того, досі не скасовано зрадницький закон про вільну економічну зону в Криму.

За офіційними даними, кримських переселенців приблизно 21 тис. осіб, із яких 7—8 тис. кримських татарів. Гадаю, що ці дані занижені приблизно вдвічі, оскільки реєструються в Мінсоцполітики в першу чергу ті люди, яким потрібні пільги або поселення. А є величезна кількість «кримської політичної еміграції». Вона дуже відрізняється від вимушених переселенців з Донбасу, адже багато хто з них утікав від бомбардувань, стрілянини та беззаконня російсько-терористичних військ. А з Криму виїжджали люди, які розуміли, що вони принципово не зможуть жити за умов окупації. Наприкінці травня пройде з’їзд Організації кримських вимушених переселенців. Якщо до цього моменту пан Яценюк не відповість на ті запитання, які ми відправили йому письмово, цей з’їзд прийме ухвалу звернутися до ГПУ з проханням відкрити кримінальну справу за злочинну бездіяльність глави уряду в питаннях повернення Криму.

«Майдан закордонних справ», інші громадські організації і я під час свого недавнього виступу в Атлантичній раді і в Freedom House у Вашингтоні озвучив думку, яку зараз уже зрозуміла Європа, і повторив Мартін Шульц, президент Європарламенту: анексія Криму, війна на Донбасі — це війна України за Європу. Але чомусь окремі українські урядовці цього не зрозуміли. Тому вони саботують будь-яку ухвалу щодо Криму. А патріотичну «кримську політичну еміграцію» держава Україна зарахувала до нерезидентів замість того, щоб зробити з неї опору для реінтеграції і деокупації півострова. Громадянське суспільство показує, що воно може щось робити. На жаль, держава показує, що вона робити нічого не хоче. І тоді з’являються різні домисли і відчуття, що вище державне керівництво з якихось невідомих причин не хоче займатися проблемами Криму.

— Аслан Омер Киримли до цього моменту очолював Департамент з питань Криму і Севастополя. Як ви схарактеризуєте діяльність цієї установи?

— Аслан Киримли очолював, власне кажучи, департамент у кількості 4—5 осіб у Секретаріаті Кабміну. Секретаріат — це не орган виконавчої влади, а патронатна служба, завдання якої — забезпечувати роботу КМУ.

— Як, по-вашому, в інституційному плані має бути організовано роботу України з питань окупованого Криму?

— Має існувати держструктура з повноваженнями скликати міністрів або їхніх заступників, координувати діяльність відомств, які мають стосунок до проблем Криму, громадян України на півострові або поза ним. Державна агенція не має таких повноважень і не може ставити завдання міністрам — це рівень прем’єра, віце-прем’єра чи першого заступника секретаря РНБО. Також можна доручити обов’язки координатора вищих посадових осіб України з питань Криму секретареві РНБО Олександрові Турчинову, який дуже добре знає проблеми півострова.

Ми багато місяців говоримо про структуру кримських органів на неокупованій території України. Зараз у Києві є прокуратура АР Крим, прокурор Криму. Але тепер, якщо написати на його ім’я заяву, прокуратура порушує кримінальну справу, а далі виникає проблема, адже згідно із законом цю справу має розслідувати Слідче управління МВС АР Крим. А його немає. Тому має бути відтворене МВС Криму, Управління юстиції і подібні структури. Тоді в нас виникне законний технологічний ланцюжок.