Культура, війна і мир

Стрімкі історичні події, з яким зіткнулася наша країна впродовж останніх півтора року,  саме Революція Гідності й російська агресія докорінно змінили не лише політичний ландшафт та економіку України. Цілком у новому світлі постала також культурна ситуація нашого суспільства. Чи користуємося ми тими унікальними шансами, які відкриваються сьогодні перед нами? Чи усвідомлюємо нові й старі загрози, які стоять перед українською культурою? Де саме тут простягаються «зони відповідальності» ЗМІ, держави та власне самих культурних діячів?

Ініціатором та майданчиком для обговорення цих та інших насущних питань вчора вкотре стала наша редакція. Учасниками знакового круглого столу, який відбувся в стінах видання, стали справді непересічні особистості: редактор ДТРК «Культура» й тележурналістка з багаторічним стажем Тамара Бойко, зусиллями якої вдалося зберегти для наступних поколінь спадщину багатьох українських класиків; голова Київського відділення Національної спілки театральних діячів, народний артист України, автор «Дня» й театральний режисер, завдяки якому про Україну дізналися на багатьох фестивалях світу, Олексій Кужельний; ведучий «Першого», оглядач журналу «Український тиждень» й знаний документаліст Юрій Макаров, а також голова Національної спілки кінематографістів України й один із найавторитетніших вітчизняних кінокритиків Сергій Тримбач.

«Деякі, найбільш совісні російські публіцисти, серед яких є й автори «Дня», сьогодні констатують загибель російської культури в нинішньому її вигляді, — зазначила на початку зустрічі головний редактор газети «День» Лариса Івшина. — Адже як може поєднуватися схвалення вбивств і крадіжки територій з культурою? Водночас саме з такою позицією виступив чи не весь табір людей, які ще донедавна сприймалися багатьма в Україні як чи не незаперечні авторитети».

Надалі впродовж дискусії тема майбутньої стратегії відносин між українською та російською культурами викликала чи не найбільше суперечок. «Ми повинні передусім засвідчити, що ще за радянських часів Україна пережила серйозну культурну агресію, коли все українське заборонялося й натомість мала місце іноземна культурна експансія, — вважає Олексій Кужельний. — Адже це — теж форма війни, війни проти української культури. Сьогодні ми повинні спробувати осмислити, які механізми уможливили реалізацію цих процесів у Росії».

Зі ще більш різким баченням виступив Юрій Макаров: «Можливо, це звучить провокативно і неприємно, але я вважаю, що вольовим рішенням на якийсь час ми взагалі повинні забути про російську культуру, — говорить він. — Розумію, що така позиція викличе несприйняття, але це — принципове питання, яке ми повинні опрацювати».

Впродовж дискусії гості «Дня» обговорили найбільш ефективні механізми фінансування української культури, шляхи її повернення до світового контексту. Предметом розмови стала також культура як чинник інформаційної безпеки й критерій консолідації суспільства. Розгорнутий звіт із найцікавішими думками, що прозвучали під час круглого столу, шукайте у наступних  випусках газети.