Київ зачекався на захист

Традиційно більше на слуху у громадськості перипетії із генеральним планом столиці. Новий документ у Київській міській державній адміністрації обіцяють затвердити ще з 2017 року, постійно відкладаючи дедлайни. Тепер нібито новий генплан аж до 2040 року мають розглядати цієї осені. Але перед цим у Києва має бути готовий історико-архітектурний опорний план (ІАОП). Це документ, котрий чітко прописує, що і де можна будувати та змінювати в історичних ареалах міста, визначаючи і їхні межі. Також в історичних ареалах фіксуються  всі будівлі та споруди певної епохи будівництва, прописуються жорсткі режими використання територій (якщо не можна будувати вище за 27 метрів, значить не можна),  забороняється будівництво висотних будівель, а також таких, що мають підвищену поверховість в історичній забудові.

Вже на основі цього плану місто може затверджувати генеральний план міста, а далі — зонінг. Як бачимо, у Києві поспішали із генпланом, не маючи на руках готового історико-архітектурного документу. Його б мали враховувати і при розробці детальних планів територій, які Київрада позатверджувала вже практично для всіх районів міста.

Тож значимість опорного плану — очевидна. Лишалося відкритим питання — коли ж його затвердять у Міністерстві культури та інформаційної політики. Як повідомив історик та член науково-методичної ради з охорони культурної спадщини Мінкультури Сергій КОТ, 14 липня науково-методична рада рекомендувала до погодження історико-архітектурний опорний план Києва. Далі документ має затвердити Мінкультури. У порівнянні із пройденим шляхом — це зовсім маленький крок до фіналу.

Як повідомляли раніше у КМДА, ІАОП не розглядався у Мінкультури протягом півтора років. Процес активізувався після оновлення складу науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини. На своєму першому засіданні рада рекомендувала прийняти за основу і відправила на доопрацювання проєкт ІАОП. Зауважень у представників ради було кілька. Так, у проєкті не було єдиного бачення розвитку столиці, не визначені видові точки згідно з особливостями рельєфу Києва, не включено дані про всю цінну забудову столиці. Також деякі члени НМР відзначали, що ІАОП розроблено на основі не актуалізованих матеріалів та застарілих картографічних даних.

Тепер усі зауваження виправлені. Як зауважив «Дню» Сергій Кот, засідання минуло досить фахово, і вперше представники громадськості, КМДА, проєктних організацій та розробників врахували вимоги та застереження від фахівців у сфері охорони пам’яток. «Раніше у погодженні ІАОП була блокада з боку різних сил, в тому числі від забудовників.  Я очолював науково-методичну раду між 2015-2017 роками, за цей час ми сім разів розглядали історико-архітектурний опорний план. Не вдавалося його затвердити, бо були зауваження та штучні перепони, — додає Сергій Іванович. — Чому для Києва важливий цей документ? Тому що він встановлює чіткі правила гри. Він фіксує зони в історичній частині Києва. Тож коли буде затверджений генплан (на основі ІАОП), це стане законом. Уже не треба буде індивідуально погоджувати вихоплені ділянки, де через корупційні схеми та «договорняки» можна було втулити висотки. Тепер буде все чітко прописано у плані, бо це закон, якого треба дотримуватися. Усе, що поза ним, у жодному суді не може бути протягнуто. Це революція у збереженні культурної спадщини Києва у нинішніх умовах. Це вперше в історії охорони пам’яток Києва та містобудування прийнято ІАОП з такими жорсткими умовами. Це вселяє надію, що після остаточного затвердження Мінкультури та після затвердження генплану Київрадою спільними зусиллями громадськість зможе добитися значно кращого стану охорони пам’яток, ніж є зараз у столиці».