Лабораторія педагогічного досвіду

Минулої середи завершилася наукова-практична діалогова конференція «Системний підхід у роботі з обдарованою молоддю», яка тривала три дні і проходила в Житомирському державному університеті імені Івана Франка та Житомирському обласному педагогічному ліцеї. До речі, на базі цього вишу і ліцею створено науково-навчально-виробничий комплекс «Полісся». Серед доповідей, які представили провідні вчені та педагоги-практики України, була низка таких, що стосувалися принципових підходів у освітянській галузі. Наприклад, ціннісні орієнтації громадянського виховання як основи всебічного розвитку особистості розглянув у своїй розвідці заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти та науки Юрій Завалевський, про створення системи роботи з обдарованими учнями йшлося у доповіді завідувача кафедри педагогіки ЖДУ ім. І.Франка Олени Антонової, проблеми професійного зростання особистості студента як майбутнього фахівця висвітлив директор Коростишівського педагогічного коледжу ім. І. Франка Василь Мороз. Практичну частину конференції склало знайомство з роботою різних структур (клубів, гуртків, студій тощо) обласного педагогічного ліцею, розташованого у мальовничому місці на околиці Житомира. Об’єктами підвищеної уваги фахівців, серед них членів Міжнародного освітянського «Партнер-клубу», до якого входять провідні наковці і практики України, стали ліцейна філія Малої академії наук «Інтелектуал», дебат-клуб «Фенікс», де гості були присутні на диспуті «Чи потребує сьогодні захисту національний виробник?», інтелектуал-клуб «Ерудит» — в ньому учні ліцею грали в інтелектуальну гру «Знайомі незнайомці», євроклуб «Нова хвиля», літературна студія «Першотвір», майстер-клас з упровадження нетрадиційних форм і методів навчання, який провів учитель-методист з зарубіжної літератури О. Степанюк.

Система роботи та праця педагогів ліцею дають вагомий результат. Впродовж 2009—2010 року призові місця на найвищих етапах всеукраїнських олімпіад (практично з усіх провідних предметів) і в конкурсах Малої академії наук виборов 61 його вихованець. Найбільшого успіху досягла Марія Процюк, яка стала переможницею і отримала диплом І ступеню в змаганні юних правознавців України. Дипломи ІІ ступеню на всеукраїнському рівні отримали на олімпіадах ліцеїсти Ігор Малярчук, Надія Яремчук (правознавство) і Олександр Аврамчук (історія). Перше місце на Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика виборола Юлія Малявська. Коли «День» поцікавився у Марійки Процюк, чим для неї є правознавство, вона відповіла, що найперше — захопленням і одночасно засобом досягнення успіху, а хоче вона вступити до Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого, потім стати суддею і захищати закон. Один із переможців з цього ж предмета — Євген Опанасюк — на запитання, чи хотів би він жити і працювати як юрист у країні, де не поважається Конституція і закони, відповів, що «його покоління має прагнути до того, щоб створити демократичну Україну, де Конституція поважатиметься».

Оцінюючи здобутки інноваційної системи навчання, запровадженої в ліцеї, академік Академії педагогічних наук, директор Інституту педагогічної освіти й освіти дорослих АПН Іван Зязюн відзначив, що нині в Україні стало більше закладів, де працюють з обдарованою молоддю: «В Україні є запит на таланти, і реформи в середній освіті обов’язково дадуть країні видатних особистостей. Важливо не проѓавити момент, щоб обдаровані природою діти, які мають нахили до якогось напрямку самоствердження у суспільстві, не були обійдені увагою».

Але головний принцип системної освіти, вважає директор ліцею Людмила Корінна, — «дати дитині можливість повірити, що вона може перебороти все те, що ставить перед нею якісь перепони у житті».