Легке дихання ликів від Марини Балангієн
Стрижнем фестивалю «Молодість», як і будь- якого серйозного кінофоруму, є конкурсна програма, яка визначає лідерів сучасного кінопотоку та його тенденцію. Але чим серйозніший огляд, стрижень цей, як добра новорічна ялинка, пушиться супутніми програмами, які окрім ретроспектив, повернутих у минуле, спецпоказів, що демонструють пошуки нової мови, нових форм і нових напрямків, та показів кращих кінострічок світового кінематографа, виходить за рамки власне кіно до суміжних мистецтв. Виставки фоторобіт уже не перший рік є повноправними учасниками культурної програми фестивалю «Молодість». Яскравою подією 36-го МКФ стала виставка фотохудожниці iз Франції Марини Балангієн. Її роботи вже давно популярні в Європі та Росії, а Україна відкрила їх для себе вчора у новозбудованій галереї кінотеатру «Жовтень», яка носить назву «Стоп-кадр». Кожен, хто бажає, може познайомитися з чаруюче вишуканими роботами пані Балангієн протягом тижня фестивального марафону.
Велику частину експозиції становлять чудові портрети акторів і режисерів російського кіно. Кожен із них прочиняє незнані досі глядачеві характери героїв — Олега Янковського та Вадима Абдрашитова, Олени Гребенщикової, Валерія Рубінчика та багатьох інших. Часто ці характерні риси подано через спілкування людини з улюбленими тваринами чи речами.
У цієї частини виставки своя передісторія — дружба Марини Балангієн з упорядниками фестивалю-семінару «Зустрічі з російським кіно», який цього року пройшов у Ліможі вже в 15-й раз.
— Фестиваль своїм початком і довголіттям, — говорить віце-президент Федерації кіноклубів Росії, автор проекту Лариса Островська, — зобов’язаний панові Бернару Дюру — директорові Центру культури міста Брів, який володіє високою кіноерудицією та смаком. Він був, можливо, першим у Франції, хто беззастережно й відразу захопився кінематографом Олександра Сокурова, та був першим прокатником його фільму «Врятуй і збережи».
Концепція фестивалю — показати французькому глядачеві кращі зразки вітчизняного кіно, яке не обмежене рамками Росії. Тому виконавчий продюсер Лімозького кіноогляду, керівник продюсерського центру «Хорошо продакшн» Наталя Іванова та директор вінницького видавництва «Глобус-Прес» Тамара Трубникова, разом із Ларисою Островською включають до програми й роботи українських кінематографістів. Серед авторських ретроспектив Вадима Абдрашитова та Володимира Мотиля, Петра і Валерія Тодоровських, Олександра Сокурова та Івана Диховичного, в різні роки було представлено роботи Романа Балаяна та Кіри Муратової, українська анімація та документальні цикли кіностудії «Контакт», народженої та багато років керованої Ларисою Роднянською.
Але повернімося на виставку. Окрім портретів кінодіячів, які прикрасили каталог ювілейного ХV фестивалю в Ліможі, Марина Балангієн представила на ній роботи ще двох циклів — «Метелики» і «Машини». В оригіналі це величезні полотна. Перші виконано на полотні, другі — на металі. У «Метеликах» жіночі образи виникають із химерних сплетінь квітів, які розкриваються, і запаморочливих мозаїк, які розцвічують крила метеликів. Дивовижна філософія спільності жіночої природи, весни та недовгого життя літаючих метеликів. А очі машин — фари одухотворяються обличчями їхніх пасажирів, а можливо, й гордих власників.
І все ж таки, виставку краще дивитися, а не читати про неї. Зазирніть у галерею «Стоп- кадр», йдучи в кіно, надихніться самі побаченим. І пам’ятайте, що в галереї кінотеатру «Жовтень» завжди будуть цікаві експозиції!
