Леонід КРАВЧУК: «В Україні поки передчасно ставити питання участі в виборах кандидатів із непогашеною судимістю»

На днях стало відомо, що Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) вже підготувала свої рекомендації до законопроекту щодо внесення змін до Конституції України. У Комісії сподіваються, що Конституційна асамблея врахує усі висловлені поправки для того, щоб українське законодавство стало ще на крок ближчим до європейських стандартів. Мова йде, зокрема, про вдосконалення виборчого законодавства у пунктах можливості балотування на виборах засуджених громадян. Крім того, європейські експерти просять переглянути терміни та процедуру отримання громадянства, а також дозволити громадянам інших держав брати участь у виборчій агітації.

Натомість українська сторона досить скептично відреагувала на висновки європейців. Приміром, міністр юстиції Олена Лукаш в коментарі ВВС вже встигла заявити, що особа з непогашеною судимістю не має права на президентське крісло. Мовляв, «системний аналіз Конституції дозволяє зробити висновок, що особі, яка хоче стати президентом, але має судимість чи взагалі відбуває покарання, буде дуже важко або й неможливо стати главою держави». «Це питання правозастосування, і воно чітко вирішене в чинному законі про вибори президента України», — резюмувала міністр.

Утім, якщо взяти ст. 103 Конституції України, яка стосується критеріїв до кандидата на пост президента України, то там просто відсутня вимога відсутності судимості за скоєння якогось злочину. Водночас, у чинному законі про вибори президента України існують обмеження для засуджених осіб та осіб, які мають судимість, для балотування на посаду президента. Відповідна правова колізія виводить на поверхню одразу декілька проблем вітчизняного законодавства: існування законів, які суперечать нормам Конституції України; потреба додаткового тлумачення положень основного закону; різночитання та судові прецеденти, які, врешті, призводять до ігнорування громадянами «букви закону».

Наскільки реальним є внесення до українського законодавства змін, запропонованих Венеціанською комісією (зокрема, для того, щоб уникнути вищезазначених проблем), чи врахує Конституційна Асамблея рекомендації міжнародних експертів та коли чекати оприлюднення остаточного проекту концепції змін до Конституції «День» спілкувався із першим Президентом України, головою Конституційної асамблеї Леонідом Макаровичем КРАВЧУКОМ.

— Леоніде Макаровичу, чи доцільними є запропоновані Венеціанською комісією зміни до українського законодавства, зокрема в питанні щодо участі в виборах кандидатів із непогашеною судимістю?

— Якщо розмірковувати в сенсі прав людини, їхнього тлумачення та наголошенні на загальногуманітарних, гуманних цінностях, то, звичайно, тут потрібно дослухатися і вивчати це питання. Однак я зараз не можу точно сказати, наскільки ми, українці, готові до такого повороту, враховуючи наше радянське минуле, ментальні особливості, розгул криміналітету і багато інших аспектів. Я боюся, щоб запровадження відповідної норми не стало для нас поштовхом до того, щоб сам суд і його вироки фактично втратили своє політичне значення і базувалися винятково на кримінальній відповідальності. Принаймні у нашій країні кримінал із політикою настільки тісно переплетені, що я, наприклад, не можу з впевненістю сказати, що в багатьох випадках є чисто кримінальні справи. Особливо помітно ця тенденція проявляється тоді, коли відповідні справи торкаються посадових осіб, чиновників, народних депутатів тощо. Тут все переплутано і зав’язано у єдиний вузол, і тому для нас, я думаю, поки передчасно ставити питання участі в виборах кандидатів із непогашеною судимістю в такому широкому сенсі слова.

Звісно, якісь кроки у цьому плані треба було б зробити, але для того, щоб конкретно відповісти на це запитання, його треба дуже серйозно розглянути. Тому, коли ми в Конституційній асамблеї десь у жовтні розглядатимемо концепції змін до Конституції України, ми звернемо увагу й на це питання — на комісіях Асамблеї, на робочих групах, на оргбюро — для того, щоб потім на тлі широкої дискусії прийти до однозначно єдиного висновку. Яким цей висновок буде, мені зараз складно говорити, але те, що ми повинні розглянути, вивчити і врахувати ситуацію, яка, як я вже зазначив, існує в Україні на її перехідному етапі, однозначно необхідно. Проте лише після глибоких досліджень, вивчення, аналізу, ми зможемо робити загальний висновок.

Якщо ж говорити про мою особисту думку по цьому питанню, то, думаю, що в широку сенсі цього слова, ми ще не готові його розглянути.

— А як ви оцінюєте пропозицію Венеціанської комісії дозволити іноземним громадянам брати участь у передвиборчій агітації?

— Я проти того, щоб громадяни інших країн брали участь у наших виборах. Тут у мене однозначна точка зору. Такими діями ми тільки відкриємо скриньку Пандори, яка нічого, крім загальних втручань, нам не дасть. Її неодмінно використають наші сусіди, особливо надто активні, для того, щоб безпосередньо втручатися в наші внутрішні справи.

Переконаний, що у нас є достатньо власних прийнятих законів, норм та організацій, які, зокрема ті, що регулюють цей процес. Є державні органи, які контролюють загальну ситуацію і не втручаються або принаймні не повинні безпосередньо втручатися в цей процес. Але дозволити винести виборчий процес за межі національних інтересів я не підтримую.

— Венеціанська комісія запропонувала Конституційній асамблеї відправляти свої пропозиції щодо змін до Основного закону за мірою їх напрацювання. Чи пристане Асамблея на таку пропозицію?

— Ми вже пристали. Наприклад, до цього ми попередньо направляли у Венеціанську комісію наш проект закону про судочинство, про повноваження суддів. До нас також приїжджав голова Венеціанської комісії, з яким ми вже домовилися на рівні Асамблеї, і нас у цьому плані підтримав Президент України. Віктор Янукович, також мав розмову з керівниками Венеціанської комісії. Хочу також додати, що наші законопроекти ми попередньо відправляємо у Комісію не для того, щоб отримати остаточні висновки, а для того, щоб врахувати попередні рекомендації європейських експертів і, вже після обговорення на Асамблеї, прийняти опрацьований документ, який відповідатиме європейським нормам. А це дуже важливо.

— Що зараз стоїть на порядку денному у Конституційній асамблеї?

— Зараз ми у відпустці. Утім, якщо говорити про певні підсумки попередньої роботи, то в першому читанні ми вже розглянули концепцію змін до Конституції, прийняли відповідні документи, які відправили усім членам Конституційної асамблеї. Ми домовилися зустрітися вже в другій половині жовтні для того, щоб після всіх остаточних напрацювань врешті прийняти концепцію щодо змін до Основного закону. Тобто зараз основна робота членів Конституційної асамблеї — це робота над проектом концепції змін до Конституції. Це наш основний документ, якому я надаю дуже великого значення. Якщо ж ми розглянемо, так як запланували, всі ці питання, і приймемо кінцевий документ, то це стане прямим, безпосереднім кроком до опрацювання законопроекту про внесення змін до Конституції України. Після цього ми подамо його на розгляд Президентові України, а він, відповідно до своїх конституційних повноважень, подасть цей законопроект до Верховної Ради для його прийняття.