Ліки для Софії

Про старт важливих рятівних робіт громадськості розповіли благодійники під час зустрічі із дирекцією Національного заповідника «Софія Київська». Пам’ятка налічує понад тисячу років, відповідно, аби жила далі, її треба час від час реставрувати та оновлювати. Наразі одна із загроз для святині – зруйнована за століття гідроізоляція.

«Зруйнувалася гідроізоляція фундаментів та стін, як вертикальна, так і горизонтальна. Вони не працюють, - зауважила генеральна директорка заповідника Неля КУКОВАЛЬСЬКА. – Нині іде капілярний підсос вологи у стіни й підвалини. Від цього руйнується матеріал, з якого зроблена Софія Київська. Звичайно, зараз існує багато технологій, які дозволяють з цим впоратися, але це руйнівні методи – це горизонтальні відсічки, це вертикальні відкопування фундаментів, але ми не можемо собі дозволити так «познущатися» над старою спорудою. Ми маємо лікувати її неруйнівними методами».

Такий метод знайшли для пам’ятки ЮНЕСКО фармацевтична компанія «Дарниця» спільно з благодійним фондом Zagoriy Foundation та фармацевтичною компанією «Інтерхім». Вони допоможуть реалізувати проєкт з осушення фундаментів та стін Софійського собору й прилеглих монастирських споруд від надмірної вологи за допомогою швейцарського інноваційного обладнання BioDry. Його придбали за кошти меценатів для Софії. Особливість у тому, що обладнання може усунути проблему утворення надмірної вологи та відновити мікроклімат у спорудах собору.

Єгор ЖУЧЕНКО, директор компанії BioDry Україна, пояснив, що ця технологія уже більше, ніж 10 років рятує об’єкти культурної спадщини у всьому світі. «Наразі маємо понад 4500 успішних прикладів застосування цієї технології. Одні з найбільш відомих – замок Мазіно, перша згадка про який датується 9 ст., замок Мальборк (12 ст.), будівля парламенту Італії, музей Аушвиц-Біркенау й інші перлини архітектури світового рівня, - розповів Єгор Жученко. – Щодо проблеми Софії, то волога перевищує норму у стінах будівлі заповідника приблизно в три-чотири рази, а в деяких місцях – і в п’ять разів. Ми очікуємо, що вже за перший рік цей показник зменшиться приблизно на третину, а за три роки – прийде повністю в норму».

За його поясненнями, ця технологія допомагає осушити стіни природним шляхом, не використовуючи руйнівні методи чи будівельні роботи. Це дозволить зберігати цілісність і первинну структуру стін та фундаментів.

«Я наголошую на тому, що ця технологія не завадить спорудам, - додала Неля Михайлівна. – Я дуже щаслива, що ми дали Софії ще одну пігулку. Ми до неї ставимося як до живого створіння. Я особисто – так. І вона хворіє, адже в дуже поважному віці. А нам так хочеться, щоб вона жила довго, і всіх нас радувала, бо це місто сили. Це знакове місце для нашої країни, нашої нації. І наша команда докладає усіх зусиль, аби вона почувала себе добре».

Марія ЧАДЮК, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

КОМЕНТАРІ

«ЗАКЛИК ПОРЯТУНКУ СОФІЇ ПРОЛУНАВ НЕОЧІКУВАНО…»

Анатолій РЕДЕР, генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім»:

«Заклик порятунку Софії пролунав із вуст людини, з якою ми раніше на ці теми не розмовляли. Це було достатньо неочікувано, хоча для мене особисто й, напевно, для всіх нас ім’я Оранти має величезний сакральний смисл. Божа Матір Оранта Софії Київської пошановувалася як головна захисниця нашої землі. Її покровительство вважалося більш надійним, ніж фортечні мури. Зображений в центральній апсиді Софії Київської мозаїчний образ Пречистої Діви називали «непорушною стіною», бо вона жодного разу не впала. Задумайтеся, заходячи в собор, ми переступаємо через тисячу років... За десять століть непорушна стіна не похитнулася... І ось Оранта, яка охороняла нас безліч віків, в один момент сама попросила про допомогу».

«МИ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ПЛЕЯДИ МЕЦЕНАТІВ, ЯКІ НЕ ПРОСТО ВМІЛИ ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ, А Й ЇХ ВКЛАДАТИ»

Катерина ЗАГОРІЙ, співзасновниця Zagoriy Foundation:

«Софія Київська славиться багатьма філантропічними великими проєктами. І те, що ми хотіли зробити у 2020 році – це просто приєднатися і стати до одного ряду з тими, хто з українців це вже робив. Почалося все, напевно, раніше, але пам’ятаємо XIV століття, коли напівзруйнований монголами храм намагався відбудувати митрополит Кипріян. І для цього він збирав і пожертви громадян. У XVI столітті своїм коштом собор ремонтував Богуш Гулькевич-Глібовський, збереглася грамота, у якій митрополит дякує, що той «вчинив великій церкві святій Софії немалий порятунок» (він оббив дах Софії свинцевими плитами). У XVIІ столітті капітальний ремонт Софії робить уже відомий нам митрополит Петро Могила. На початку ХVІІІ сторіччя, коли Софія набуває уже знайомі нам барокові форми – золотяться куполи, будують дзвіницю, будуються кам’яні будинки навколо собору – мур, брами, роботи спонсорує вже гетьман Іван Мазепа. Ми, звичайно, не гетьмани, не митрополити, але завдяки цьому простому дзвінку, ми теж приєдналися до цієї плеяди прекрасних людей, які не просто вміли заробляти, збирати гроші, а й їх вкладати. Треба віддати шану не тільки людям, які збирали кошти, а й усім будівельникам, рестораторам, вченим, простій громаді. Це наша спільна заслуга».

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДЛЯ ОСОБЛИВОГО ПАЦІЄНТА

Дмитро ШИМКІВ, голова ради директорів Darnitsa Group:

«Ми шукаємо ті інноваційні підходи, які зможуть врятувати людину, дати найкращий вихід зі складних ситуацій. І нині пацієнтом є Софія Київська, вона потребує допомоги від фахівців, які розуміють, які сучасні, технологічні підходи можна використати для її порятунку... Софію Київську знають у всьому світі. Свого часу Президент Франції приїжджав сюди, щоб рятувати Софію... Саме тут відбувалося введення в гетьманство Павла Скоропадського. Тут відбувалося багато подій, які змінювали рух історії. Тому лікування Софії для нас є важливим елементом».

«СОФІЯ – ЦЕ СВІДЧЕННЯ ТОГО, ЯКОЮ ВЕЛИЧНОЮ БУЛА РУСЬ ЩЕ ПІВ СТОЛІТТЯ ТОМУ»

Архієпископ ЄВСТРАТІЙ, митрополит Чернігівський і Ніжинський, речник Священного Синоду ПЦУ:

«Свята Софія має уже понад тисячолітню історію. Заходячи сюди – відчуваєш дух. Це справді так, таке враження, що з ХХІ століття поринаєш у вічність, це місце, яке міститься на межі звичайного часу й вічності. Ця духовна сила тут завжди відчувалася, навіть тоді, коли здавалося, що офіційно цього всього не можна було говорити й визнавати. А тим більше зараз, коли тут, на території заповідника, щодня лунає молитва, у Теплій Софії проводяться богослужіння, у великі дні також підноситься молитва й в самому Софійському соборі…

Разом з тим, окрім духу, є й тіло. І це тіло вже дуже поважного віку, й тому потребує особливого догляду. Мені дуже подобається цей задум, коли ті, хто має стосунок до звичайного, тілесного лікування, виробляють гарні ліки, дають можливість підтримувати здоров’я звичайних громадян, долучилися до цієї чудової ініціативи – зробити так, щоб і тіло собору Святої Софії теж полікувати, причому в такий гарний, сучасний спосіб, без особливого втручання і порушення споруди.

Треба продовжувати традиції меценатства. Щоб продовжувалася історія України, щоб наше покоління передало те, що прийняло від предків нашим нащадкам. І щоб ми з гідністю відчували, що Україна з’явилася не тридцять років тому, що Українська Церква з’явилася не тоді, коли нам дали Томос. Перед нами Свята Софія, якій понад тисячу років, і це свідчення того, якою величною була Русь ще пів століття тому. Дякую усім, хто допомагає це зберігати».