Львів’яни — проти!
Близько п’яти тисяч львів’ян зібралися 11 березня біля міської ради, щоб висловити своє незадоволення намірами «Львівводоканалу» підвищити тарифи на водопостачання та водовідведення. На пікетування Львівміськвиконкому їх вивели профспілки. Шкода тільки, що основна особа, до відома якої пікетувальники хотіли довести свій протест, — мер Львова Любомир Буняк — у цей день перебував у Києві. Секретаря ж міськради Зеновія Сірика, який має повноваження за відсутності мера головувати на сесії, направили в Польщу. Таким чином чергова сесія міськради була зірвана.
Передісторя цієї протестної акції така: коли стало відомо про намір підняти тарифи, лідери Об’єднання профспілок Львівщини звернулися до міських депутатів, і ті на сесії Львівської міської ради скасували рішення виконкому від 23 січня 2004 р. про підняття тарифів. Однак міський голова Л.Буняк своєю владою зупинив дію цієї ухвали. Щоб подолати вето, накладене мером, потрібно на черговій сесії зібрати «за» 60 депутатських голосів. Як виявилося в день пікетування, нині можна розраховувати лише на 48 голосів.
— Незважаючи на деякі розбіжності в думках, — сказав кореспонденту «Дня» під час пікетування депутат міськради Іван Рудницький, — ми впевнені в своїй перемозі. Адже ніколи ще у Львові свої зусилля не об’єднували депутати міськради та профспілкові організації, й саме в цьому запорука успіху. Ми підкреслюємо: тарифи підняті необгрунтовано високо, зроблено це кулуарно, без серйозного попереднього обговорення. А це — неприпустиме явище. Взагалі ж за час правління Любомира Буняка тарифи на воду піднято вдвічі. Тепер родина з чотирьох осіб змушена буде платити лише за воду 60 гривень. Чи не забагато це, порівнюючи з доходами львів’ян?
— Чи не стане відчутним, як стверджує «Львівводоканал», надмірний брак коштів для здійснення необхідних робіт і знову все піде по колу?
— Ні. Треба враховувати, що й львів’яни за послуги із постачання води у своїй більшості (80—90%) платять. Треба просто мудро господарювати, а не закладати в тарифи 40 відсотків втрат. Це ж означає, що мало не половина води тече межи руки, й «Водоканал» із цим погоджується, мало того — на цьому наполягає.
Як зазначив голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько, виступаючи на мітингу перед львів’янами, в усьому світі перш ніж піднімати будь-які тарифи, піднімають пенсії та зарплати. У нас же — навпаки. Тому в резолюції учасників пікетування виконавчого комітету Львівської міської ради львів’яни підкреслюють: «Ми своїм пікетуванням висловлюємо підтримку більшості депутатів Львівської міської ради, які, відстоюючи інтереси львів’ян, протидіяли введенню нових тарифів на водопостачання та водовідведення.
Ми заявляємо, що у випадку неподолання Львівською міською радою вета (заборони) міського голови на ухвалу сесії міськради від 26 лютого 2004 року Об’єднання профспілок Львівщини та мешканці міста на підставі статей 75, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» будуть змушені порушити перед міською радою питання щодо дострокового припинення повноважень львівського міського голови Л.Буняка та ініціюватимуть проведення місцевого референдуму із зазначеного питання».
Остання заява цілком зрозуміла. Проти підвищення тарифів виступає чи не увесь Львів: простий люд, депутати, навіть Антимонопольний комітет розпочав процедуру скасування рішення міськвиконкому. До того ж, намір скасувати рішення про підняття тарифів через суд обстоюють львівські юристи. Адже є зачіпка й для них. До 2000 року тарифи на воду встановлювала облдержадміністрація. Тодішній голова облдержадміністрації підписав розпорядження, яким рекомендував передати повноваження зі встановлення тарифів сільським, селищним та міським радам. Дехто з юристів вважає, що це порушує Закон «Про місцеві державні адміністрації»: облдержадміністрацiя не має передавати контрольних функцій щодо регулювання діяльності природних монополій органам місцевого самоврядування.
Однак останній шлях, судовий, — найдовший. Можливо, наступного четверга на сесії депутати міськради, які ще вагаються підтримати більшість (через те, що працюють в органах виконавчої влади й не хочуть позбутися роботи) переступлять через власні інтереси й зроблять крок назустріч інтересам городян. Народ же висловив свої зацікавлення простіше — в плакатах із написом: «Хочеш митись з баняка, то підтримай Буняка».
