Лихоманка триває
Вчора біля приміщення Національного банку України (НБУ) зібралися працівники обмінних пунктів валюти, які вимагали скасувати рішення про припинення їхньої діяльності з 1 січня 2009 року.
За останні місяці саме Нацбанк став однією з гарячих точок економічно-політичного життя в країні. Інфляція, брак валюти, різкі коливання курсу — головний набір претензій, які раз по раз закидали регулятору уряд, опозиція та експерти. Сотні думок на цю тематику прозвучало. Але від того на валютному ринку не стало спокійніше. Це підтвердив учорашній офіційний курс гривні, який установили на рівні 6,8777 за долар. На міжбанку за один зелений давали максимум 6,97 гривні, а продавали у межах 6,85—6,98 гривні.
Несправжнім такий курс вважає гарант Конституції Віктор Ющенко. «Якщо бути зовсім відвертим, то сьогодні ціна долара могла б коливатися в районі від 5,8 до 5,9 гривні за долар». Чому цього не відбувається, коли щодня на ринок виходять з попитом $350—360 мільйонів? «Це явно спекулятивна атака», — вважає Ющенко і дає голові Нацбанку Володимирові Стельмаху кілька днів на остаточне врегулювання ситуації з гривнею.
Якою повинна бути валютно-курсова політика, щоб відповідати національним інтересам, та до чого може призвести зволікання з її впровадженням? Про це «День» запитував у фінансистів.
«Певний час вона (Курсова політика. — Авт.) повинна бути жорсткою, і не потрібно гривню відпускати у вільне плавання. Слід чітко порахувати, який курс сьогодні влаштовує наших експортерів, з урахуванням того, що держава повинна їм піти на зустріч ще й у питанні податків, тарифів. Крім того, те, що ми девальвуємо гривню, одразу означає збідніння населення на цей відсоток. Потрібно врахувати вищезгадані фактори, вийти на цей курс і після цього потримати його місяць-два за допомогою жорсткого контролю всіх валютно-обмінних операцій. І лише коли люди побачать, що існує стабільність, у економіку повернуться гроші — тоді можна потихеньку відпускати курс. Якщо ж курс відпустимо і знову почнуться коливання, то потрібно знову його затиснути і поступово привчати людей, що все працює тоді, коли наявні певне законодавче поле, певні рамки. Якщо вони будуть працювати, тоді гривню можна відпускати», — розповідає екс-голова Нацбанку Сергій Тигипко.
На думку ж директора Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерія Гейця, у грошово-кредитній політиці мають бути ринкові відносини. «Логіка адміністративного втручання під час паніки виправдана (те, що спостерігали місяць тому). Але далі повинні впроваджуватися ринкові стосунки на валютному та грошово-кредитному ринках», — вважає він.
Голова ж комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Микола Азаров дії Нацбанку називає неефективними і заявляє: «Я вважаю їх абсолютно несистемними, вони призвели до валютної паніки, відтоку капіталу, абсолютно непрозорого розподілення об’ємів рефінансування серед комерційних банків; я збираюся ці питання порушити на найближчому засіданні комітету».
Якщо курсову лихоманку не зупинять, то в Україні може скластися критична ситуація з проблемними кредитами. «Тому падіння курсу (гривні) не може бути безконтрольним. Це несе певні ризики банківській системі. Але вона повинна спільно запропонувати механізм захисту позичальника, а не тільки захисту банкіра, який дозволить за умов різкого падіння рівня життя, різкого збільшення відсотків, які родина витрачає на обслуговування валютного кредиту, забезпечити прозорий з рівним доступом механізм реструктуризації таких проблемних кредитів», — розповідає «Дню» голова ради НБУ Петро Порошенко. За його словами, критичну межу, за якою наступають проблеми з виплатою кредиту, треба прив’язати до рівня доходу родини та враховувати прожитковий мінімум з таким розрахунком, щоб у родині, яка платить кредит, залишалося коштів не менше, ніж прожитковий мінімум на родину.
